Проведено системний аналіз різних факторів впливу на ефективність систем розвитку науки і технологій при реалізації науково-технічної складової військово-технічної політики держав, що виникли в останні роки в умовах швидкого розвитку науково-технічного прогресу та сформульовано методичний підхід з оцінки впливу таких факторів на ефективність систем розвитку науки і технологій, які, можливо, будуть використані при розробках нових озброєнь і військової техніки.

Запропоновано методику оцінки вартості зразка озброєння після його модернізації. При цьому обчислюються вагові коефіцієнти характеристик; нормуються показники якості зразка, що буде модернізуватись (базового) та модернізованого зразка; розраховуються узагальнені показники технічної ефективності цих зразків; розподіляється вартість базового зразка між групами характеристик пропорційно до узагальненого показника його технічної ефективності; розподіляється вартість кожної групи характеристик між показниками технічної ефективності базового зразка; розраховується вартість кожної характеристики модернізованого зразка; визначається ціна модернізованого зразка як сума вартості його окремих показників якості.

Розглянуто замкнений контур виконання бойової задачі із застосуванням стрілецької зброї з оптичним прицілом. Показано, що ймовірність виконання бойової задачі залежить не тільки від технічних характеристик зброї, боєприпасів та фоноцільової обстановки, але й від людського фактору. Оцінено ймовірність її виконання, враховуючи достовірність підготовки даних стрільби, виявлення, розпізнавання та ідентифікації цілі, вірного прицілювання і влучання при стрільбі. Для зменшення похибок стрільця при підготовці даних стрільби доцільно використовувати високоточні прилади вимірювання дальності і метеорологічну станцію. Похибки стрільця при прицілюванні суттєво зменшуються при систематичному тренуванні на спеціальному стенді з електронною мішенню. Для скорочення часу при пошуку цілі на великій відстані доцільно використовувати телескопічний приціл. Для підвищення ймовірності розпізнавання та ідентифікації цілі доцільні тренування на спеціальному стенді, на якому імітується різноманітна фоноцільова обстановка.

На підгрунті аналізу світового досвіду створення бойових наземних робототехнічних комплексів важкого та середнього класу запропоновано основні підходи щодо створення таких вітчизняних комплексів. Проведено аналіз технічних характеристик та функціональних завдань закордонних і вітчизняних зразків, що дозволило розробити перелік критичних технологій, необхідних для створення вітчизняних наземних робототехнічних комплексів на рівні закордонних аналогів. Запропоновано організаційні заходи та системні кроки щодо створення наземних робототехнічних комплексів важкого і середнього класів в особливих умовах економічного та технологічного розвитку.

Рассмотрен вопрос обоснования показателей надежности при проектировании военной автомобильной техники (ВАТ) на основании исследования математических моделей их функционирования. Показано решение оптимизационной задачи выбора нормируемых показателей надежности для разрабатываемых изделий ВАТ на основании имеющихся математических моделей в зависимости от функционального назначения. Проведен сравнительный анализ основных методов задания требований к надежности ВАТ (экспертное задание требований, задание требований по ближайшему аналогу, задание оптимального уровня надежности изделий в целом).

Розглянуто суть завдання обгрунтування оперативно-стратегічних вимог до системи зенітного ракетного озброєння, яка полягає у визначенні сукупності найбільш важливих кількісно-якісних показників, що характеризують функціональні характеристики системи, при яких забезпечується виконання завдань, що покладаються на систему, в прогнозованих умовах ведення протиповітряної операції. Надано визначення системи зенітного ракетного озброєння як технічної системи, яка складається з функціонально взаємодіючих підсистем вогневих засобів, засобів розвідки, управління і технічного забезпечення.

Обгрунтовано необхідність удосконалення методів та алгоритмів, які застосовуються при розробці перспективних комплексів радіоелектронної розвідки (РЕР) та/або радіо-, радіотехнічного контролю (РРТК). Показано, що ця проблема обумовлена зростанням вимог до можливостей комплексів РЕР та/або РРТК, які, будучі широкосмуговими системами, функціонують в умовах складної завадової обстановки. Сформулювано задачу просторової фільтрації сигналів з використанням методу мінімальної дисперсії при лінійному обмеженні (linear constraint minimum variance (LCMV)) для забезпечення повільного пошуку сигналів ДРВ за напрямком комплексом РЕР та/або РРТК. Показано, що ця задача може бути вирішена за допомогою запропонованого алгоритму обробки сигналів на основі широкосмугової кругової антенної решітки. Сформулювано задачу оцінювання напрямку приходу сигналів від множини ДРВ на основі методу множинної класифікації сигналів (multiple signal classification (MUSIC)) для швидкого пошуку сигналів ДРВ за напрямком в умовах завад низької та середньої інтенсивності.

Останнім часом привертає увагу використання тривалого когерентного накопичення сигналів, що відбиваються радіолокаційними цілями, з метою аналізу доплерівських портретів. Розвиток елементної бази побудови радіолокаційних пристроїв сприяє удосконаленню процесів обробки сигналів, спрямованих на отримання додаткової інформації про об'єкти спостереження. Наведено результати обробки сигналів, зафіксованих за допомогою радіолокаційних станцій, виконаних за технологією цифрової антенної решітки, з використанням методу оцінки доплерівських портретів в координатній системі "радіальна швидкість - радіальне прискорення". Отримані результати свідчать на користь ефективності запропонованого методу. Вказано про доцільність використання методу у системах радіолокаційного спостереження космічних об'єктів, при розробці методів розпізнавання класів радіолокаційних цілей і при визначенні кількості об'єктів в групі цілей.

Рассмотрен вопрос обучения штопору летчиков авиации Воздушных Сил Украины. Еще в 80-х годах прошлого столетия штопор как фигура высшего пилотажа в строевых частях ВВС был запрещен. Запрет был обусловлен многочисленными авариями и катастрофами, связанными со сложностями вывода современного реактивного истребителя из штопора. Однако мнения летного состава разделились. Часть руководящего летного состава и особенно летчики-испытатели считали, что отсутствие навыков пилотирования самолета в штопоре обрекало летчика, попавшего в штопор, на неминуемое летное происшествие. Однако статистика потерь самолетов при выполнении учебно-тренировочных полетов на штопор свидетельствовала в пользу запрета. В связи с тем, что на сегодняшний день появились предложения возобновить обучение летчиков штопору, авторы решили напомнить о сложностях, с которыми может быть связан процесс обучения в полетах на штопор.

Изложена методика применения алгоритма вычисления оценок подобия для решения задачи распознавания летательных аппаратов (ЛА) по параметрам излучения бортовых радиолокационных станций (БРЛС). Методика предусматривает приведение совокупности параметров излучения БРЛС, которые могут являться сигнальными признаками ЛА, и каталога их эталонных описаний на выбранном языке сигнальных признаков к логическому виду {0,1} с помощью введения эталонного описания наиболее типичной БРЛС и установления мер близости значений признаков эталонного класса с принятым вектором сигнальных признаков. Работоспособность алгоритма проиллюстрирована на примере распознавания пяти классов ЛА при использовании в качестве сигнальных признаков восьми параметров излучения БРЛС. На основе результатов моделирования показано, что этот алгоритм может обеспечить высокую вероятность распознавания большого числа классов радиоизлучающих ЛА при оптимальном правиле вычисления близости объектов в выбранном пространстве сигнальных признаков.

Розглянуто наступні тенденції. В епоху маневрених бойових дій із широким застосуванням високоточного озброєння, топогеодезичному (ТГЗ) забезпеченню операцій (бойових дій) військ (сил) надається важливе значення, що в свою чергу передбачає виконання комплексу завдань науково-технічного, виробничого і організаційного характеру, направлених на створення, поновлення і своєчасне доведення до органів управління і військових частин (підрозділів) топогеодезичної інформації (ТГІ) з метою вивчення і оцінки місцевості при прийнятті рішення, плануванні і веденні операцій (бойових дій), організації взаємодії і управління, а також ефективного застосування озброєння і бойової техніки. Основою ТГЗ збройних сил передових країн світу є геопросторова інформація, яка складається із топогеодезичної інформації (ТГІ) та навігаційно-часових даних (НЧД). В результаті вивчення сучасних та перспективних комплексів, засобів та техніки геоінформаційного та топогеодезичного забезпечення, аналізу наведених характеристик можливо дійти висновку, що розвиток відповідних засобів направлений на: зменшення кількості одиниць техніки (підвищення ефективності), укомплектування зразків сучасним обладнанням, приладами; використання ГІС-технологій; комплексування завдань, що виконуються (топогеодезично-навігаційні та забезпечення картографічними даними). Створення сучасних засобів геопросторової розвідки й топогеодезічних комплексів є перспективним напрямком забезпечення військ тому, що надає можливість командирам всіх рівнів здійснювати планування та проводити операції (бойові дії) в режимі реального часу. При створенні вказаних засобів впроваджуються такі передові технології, як: супутникова навігація; ГІС-технології; дистанційне зондування землі; геоінформаційне моделювання в реальному часі; методи цифрового картографування; високошвидкісна захищена передача великих масивів інформації; впровадження безплатформенних інерціальних навігаційних систем. Зазначені технології об'єднують та розширюють існуючі можливості топогеодезичного забезпечення на полі бою.

Проведено дослідження частотних і кутових характеристик амплітуд і фаз акустичних полів циліндричних гідроакустичних випромінювачів, утворених із п'єзокерамічної оболонки, пружного середовища і акустично м'якого екрану, в залежності від розмірів екранів і відстані між поздовжніми вісями оболонки та екрану. Встановлено, що така технічна реалізація випромінювачів суттєво збагачує спектр резонансного випромінювання гідроакустичних станцій і далеко поширює його в низькочастотну область порівняно з гідроакустичними станціями на основі випромінювачів без внутрішніх екранів. Кількість заново генерованих частот резонансного випромінювання, їх розміщення по низькочастотному (0 - 6000 Гц), резонансному (7000 - 14 000 Гц) і високочастотному (більше 14 000 Гц) діапазонах та амплітуди гідроакустичних сигналів на частотах резонансного випромінювання регулюють вибором розмірів діаметрів або відстані між поздовжніми вісями оболонки та екрану. При цьому без змін розмірів випромінювачів в низькочастотній області їх резонансні частоти можуть бути в 2 - 5 разів меншими, а резонансні випромінювання гідроакустичних сигналів при однаковій електричній напрузі збудження порівняними або значно більшими відносно основної резонансної частоти випромінювачів без екранів. Оскільки сучасні гідроакустичні станції не мають внутрішніх екранів у складі своїх випромінювачів, то перехід в них до конструкції випромінювачів з внутрішніми екранами повинен забезпечити збільшення ефективності гідроакустичних станцій в частині ефективної реалізації різних режимів роботи на одній гідроакустичній антені, збільшення енергетичної дальності та точності виявлення об'єктів на цих режимах.