Вивчено полістилістичність постмодерністського художнього тексту. Доведено, що постмодерністський художній текст є тим середовищем, де у процесі полістилістичної практики текстотворення виникають нові способи зображення (стилетвірні та смислотвірні).

Проанализированы славянские гидронимы с корнем *Tur-. Осуществлена попытка этимологической интерпретации названий с учетом многоплановости ономастической базы.

Исследована особенность метафоризации когнитивных признаков концепта CHESS в англоязычном публицистическом и художественном дискурсах. Представлена гипотеза исследования концепта CHESS в английском языке, рассмотрен корпус языкового материала и методика исследования данного концепта, определены особенности метафоризации концепта CHESS в англоязычном публицистическом и художественном дискурсах.

Рассмотрены вопросы социолингвистической ситуации и языковой политики в Республике Молдова в историческом развитии и на современном этапе. Проанализированы такие понятия, как билингвизм, диглоссия, многоязычие, семилингвизм, диглосный билингвизм, национальный язык и официальный язык.

Рассмотрена проблема генезиса русск. Ижора (этноним, гидроним, ойконим) и бел. Ідолта/Ідоута (гидроним, ойконим), которые объединяются общностью деривационной структуры. Собственные имена упорядочены с точки зрения фонетики, семантики, словообразования.

Досліджено особливості адаптації англіцизмів у сучасній німецькій мові.

Рассмотрена роль анахронизмов в так называемых исторических пьесах В. Шекспира. Выделены следующие группы анахронизмов: анахронизмы-этнонимы, анахронизмы-титулы и звания, анахронизмы имена-богов, анахронизмы, связанные с культурными феноменами, а также с историческими событиями, анахронизмы-артефакты. Особенно подчеркивается роль анахронизмов как средства осовременивания событий прошлого.

Розглянуто комплексне дослідження явища фразеологічної варіантності в турецькому мовознавстві. Надано детальну класифікацію фразеологічних варіантів фразеосемантичного поля "мовленнєва діяльність" за типами й підгрупами.

Рассмотрены широты географического ареала русской диалектной лексики старообрядческого говора румынской части Буковины. Проанализирована принадлежность диалекной лексики к северному и южному русским наречиям.

Надано зіставний аналіз ЛСП "Простір" на матеріалі англійських та українських казок. Простір досліджено за допомогою процедури польового моделювання з виокремленням ядра, навколоядерної частини (центра) та периферії. Зіставний аналіз специфіки структури ЛСП "Простір" в англійських та українських казках дозволив виявити загальні риси та елементи з національно-культурною специфікою.

Исследована этимология и семантика концептов ОБАЯНИЕ и ХАРИЗМА, определены способы их вербализации, проведен анализ сходств и различий понятийных, ценностных и образных составляющих указанных концептов в германской и славянской лингвокультурах.

Вивчено релігійно марковані лексеми як словотворчий компонент фітонімів. Проаналізовано мотивації номінацій рослин у сучасній турецькій мові.

Рассмотрены функциональные особенности и этимология германского бога Одина на материале древних английских текстов. Выполнен лексико-семантический анализ имени этого бога и представлены доказательства особенностей его реализации в процессе развития языка.

Розроблено методику дослідження усного діалогічного спілкування і з'ясовано низку дискусійних питань аналізу діалогу. Запропонована методика грунтується на доробку конверсаційного аналізу, етнографії мовлення, течій дискурс-аналізу, лінгвопрагматики, наративного аналізу, інтерактивної соціолінгвістики тощо. Аналіз усного діалогічного спілкування передбачає кілька етапів. Першим етапом є постановка мети, завдань і робочої гіпотези дослідження усного діалогічного мовлення, адже від цього залежить обсяг матеріалу, тематика вибірки, способи та форми запису тощо. Другим етапом є збір матеріалу, що передбачає з'ясування кількості учасників спілкування, найбільш придатної для аналізу; визначення засобів запису комунікативної взаємодії; установлення обсягу матеріалу; вибір типу спостерігача та способів графічного запису усного діалогічного спілкування (нотаційної системи). На третьому етапі здійснюється упорядкування дібраного матеріалу, тобто з'ясування комунікативного статусу учасників, обставин спілкування, його соціокультурних параметрів, типів діалогу та паравербальних засобів. На четвертому етапі відбувається членування діалогу на реплікові кроки, комунікативні ходи та секвенції, встановлюються їх типи, а також умови й чинники зміни комунікативних ролей учасників діалогу.

Рассмотрены вербализация отрицательных эмоций, некоторые новые проявления коммуникативного поведения, формирование новой русской языковой личности, преимущественно настроенной на конфликтную коммуникацию, новые речевые стандарты: чрезмерное использование заимствований, грубой лексики, неестественных восклицаний, тональности, своеобразное проявление "фонетики и грамматики эмоций".

Семантику похідних каузальних дієслів зі значенням "каузувати бути в місці" розглянуто в аспекті системного підходу до вивчення лексики. Оскільки похідні каузальні дієслова є частиною дієслівної системи, то похідні каузативні дієслова зі значенням локативності мають як загальносистемні, так і специфічні ознаки, зумовлені особливостями німецької та української мов.

Розглянуто пошук метафоричних моделей у сфері дієслів розуміння чотирьох індоєвропейських мов - двох германських (англійської, німецької) і двох слов'янських (української, російської). Виявлено п'ять типів метафори, які пов'язані з рухом, набуттям істини, світлом, зором та ударом.

Произведена попытка взглянуть на становление произносительной нормы, на процесс кодификации и влияние на него речевой действительности с точки зрения лингвосинергетики - науки о самоорганизации и саморегуляции системы языка, которая согласно синергетическому подходу является открытой, динамической, нелинейной, имеющей устойчивые и неустойчивые состояния. В качестве примера, отражающего данные механизмы, приводится реализация аллофонов немецкой фонемы /г/ и их кодификация.

Рассмотрены различные типы интерференции в диахроническом и синхроническом аспектах, в связи с понятиями субстрата, суперстрата и адстрата; анализируется роль эктралингвистических факторов при различных типах интерференции в ситуации билингвизма.

Розглянуто аналіз та функціонування зоосемізмів у фразеологізмах німецької та української мов. Зазначено причини і способи утворення фразеологічних одиниць та наявність конотації як однієї з ключових ознак їх використання.