Изложен опыт профилактики и лечения коронавирусной инфекции на догоспитальном этапе. Указаны профилактические схемы внутримышечного использования иммуноглобулина человека нормального, схемы использования 10 % биовена, альбумина, дексаметазона, бициллина. Приведены примеры лечения больных с различной хронической коморбидной патологией. Из 150 пациентов, получавших вышеуказанную профилактику и лечение, не отмечалось проблем с психикой и со стороны сердечно-сосудистой системы, не наблюдалось постковидного синдрома. Ни один из пациентов не попал в стационар на кислородотерапию и не умер.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.120.161

Рубрики:

Інфекційні неспецифічні (ревматоїдні) артрити і поліартрити

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Не дивлячись на вагомі досягнення клінічної медицини в профілактиці, діагностиці та лікуванні ішемічної хвороби серця, рівень захворюваності, інвалідності та смертності серед населення України від цієї патології залишається неухильно високим. Дослідження виконано з метою оптимізувати лікування хворих на стабільну стенокардію (СС) шляхом вивчення впливу L-аргініну на баланс незамінних амінокислот плазми крові. Обстежено 67 хворих на СС, яких розподілено на дві групи: I - хворі отримували антиангінальну базисну терапію; II - хворі отримували базисну антиангінальну терапію і L-аргінін. Визначення амінокислотного спектру плазми крові хворих проводили методом іонообмінної рідинно-колонкової хроматографії на автоматичному аналізаторі амінокислот Т-339 виробництва "Мікротехна" (Чехія, Прага). У хворих на СС, що отримували базисну терапію і L-аргінін, на відміну від хворих, що отримували тільки базисну терапію, в плазмі крові рівень аргініну нормалізувався, що, ймовірно, сприяє синтезу NO. Також нормалізувався рівень валіну, лейцину і ізолейцину, які забезпечують синтез ацил-КоА та сукциніл-КоА. Отже, додавання до антиангінальної терапії хворих на ССL-аргініну сприяє корекції порушень балансу амінокислот плазми крові, що ефективно впливає на перебіг захворювання та його прогноз.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410-52

Рубрики:

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Знання певних ключових моментів у клінічному перебігу діабетичної полінейропатії (ДП) в поєднанні із різноманітною коморбідністю дозволить ретельніше виявляти та комплексно лікувати захворювання на різних стадіях дебюту. Мета дослідження - дослідити та узагальнити особливості клінічної картини, електронейроміографічних (ЕНМГ) параметрів у пацієнтів із ДП при наявності коморбідної патології. Оглянуто 111 хворих з ДП, віком від 19 до 69 років. Пацієнтів розділено на дві групи: ДП внаслідок цукрового діабету (ЦД) I типу (група А; n = 61) та II типу (група В; n = 50). Відповідно до виявленої коморбідності виділено підгрупи: особи з ДП внаслідок ЦД I і II типу із однією патологією (підгрупа 1; n = 53) та із мультиморбідністю (дві та більше патологій) (підгрупа 2; n = 21). Контрольна група - 30 здорових, 37 пацієнтів із ДП без коморбідності. Обстеженим здійснено огляд неврологічного статусу, виконано лабораторні та інструментальні методи обстеження. В цілому з-поміж досліджуваних груп найнижчою швидкість проведення збудження по рухових волокнах була у n. abductor hallucis, n. tibialis зліва, n. extensor digitorum brevis, n. peroneus зліва та справа, по сенсорних волокнах - n. peroneus superficialis зліва та справа, n. suralis зліва та справа. Такі зміни відображають першочергово ураження дистальних відділів кінцівок, що клінічно виглядає як дистальна симетрична ДП. Переважав аксонально-демієлінізуючий тип ураження нервових волокон. Висновки: коморбідна патологія, навіть при наявності однієї патології, сприяє прогресуванню ДП та погіршенню її клінічної картини, ЕНМГ показників, незважаючи на незначну тривалість ЦД та рівень HbA1c.

Проведено один з етапів патофізіологічного дослідження прооксидантно-антиоксидантного стану за показником оксидативного стресу слизової оболонки ротової порожнини у щурів з експериментальним пародонтитом та фармакологічної корекції бактеріальним лізатом. Відтворення пародонтиту достовірно призводило до високого ступеня порушення системи перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного захисту (АОЗ) коефіцієнт red/ox-балансу. Доведено, що до кінця 90-денного терміну спостереження перебігу пародонтиту потужність природних компенсаторних механізмів набула стану декомпенсації, що проявлялося високим коефіцієнтом red/ox-балансу, пригніченням функціональної активності як неферментативної, так і ферментативної ланок АОЗ у гомогенаті тканини ясен контрольної патології тварин: К(ПОЛ/АОЗ) = 0,39, в інтактних тварин = 1. Застосування Респіброну протягом 30 діб сприяло нормалізації антиоксидантно-прооксидантного індексу, який дорівнював у цій групі 0,9 і був статистично значуще вищим за такий у групі Імудону (0,64). Отримані результати дають змогу продовжити дослідження перебігу експериментальних пародонтитів з точки зору встановлення механізмів розвитку, захисту, відновлення тканин за умов фармакологічної корекції бактеріальним лізатом Респіброн.

В умовах пандемії коронавірусної інфекції актуальність організації доступності обігу лікарських засобів в установах охорони здоров'я стає одним із головним напрямком забезпечення прав пацієнтів в Україні. Світова практика передбачає, що для забезпечення кращих результатів та оптимізації видатків найбільший обсяг людських і фінансових ресурсів має бути сконцентровано на первинному рівні системи охорони здоров'я, а найменший - на вузькоспеціалізованому. Мета роботи - проведення аналізу організації доступності обігу лікарських засобів для пацієнтів в установах охорони здоров'я різних рівнів. Проаналізовано локальні формуляри 33 установ охорони здоров'я Харківської області за розробленою уперше автором статті методикою на підставі групування за якісними та кількісними показниками. Використано документальний, нормативно-правовий, статистичний, табличний, графічний та контентний методи аналізу. За рівнями надання медичної допомоги та обігу лікарських засобів установи охорони здоров'я було розподілено на три групи: перша група (первинний рівень) - міські поліклініки (15 установ); друга група (вторинний рівень) - пологові будинки (3 установи); третя група (третинний рівень) - вузькопрофільні установи (15 установ). З'ясовано, що найвища доступність обігу лікарських засобів (fi = 9) з найбільшим номенклатурним діапазоном (152 - 281) спостерігається в третій групі на рівні третинної медичної допомоги. Висновки: організація доступності обігу лікарських засобів в установах охорони здоров'я первинного рівня нижче порівняно із третинним рівнем медичної допомоги. Постає питання щодо необхідності проведення подальших поглиблених досліджень, спрямованих на удосконалення нормативно-правової бази для підвищення доступності обігу лікарських засобів для пацієнтів насамперед на рівні надання первинної медичної допомоги.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р41,23-52 + Р514.31

Рубрики:

Внутрішні хвороби

Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ)

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ