Надано огляд застосування природних алгоритмів оптимізації для синтезу вбудованих антен IoT (Internet of Things), що працюють в частотних діапазонах протоколів передачі даних GSM1800, GSM1900, UMTS, LTE2300, GSM + EGSM, Bluetooth, UNII-1 (5150 - 5250 MHz), UNII-2 (5250 - 5350 MHz), UNII-2 extended (5470 - 5725 MHz) та UNII-3 (5725 - 5825 MHz), WLAN 2,4 - 2,48 ГГц, WiMAX 3,2 - 3,6 ГГц, WLAN 3,6 ГГц. Проаналізовано успішни стратегії синтезу антен вбудованих пристроїв. До такої стратегії відноситься принцип побудови геометрії антени, налаштування алгоритмів оптимізації, та побудова цільової функції. Для синтезу вбудованих антен IoT знайшли застосування генетичний алгоритм, алгоритм бджолиного рою, світлячковий алгоритм, і алгоритм імітації відпалу.

Індекс рубрикатора НБУВ: З845

Рубрики:

Антени. Лінії передачі (фідери)

Шифр НБУВ: Ж27665:рад.эл Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: З843.3

Рубрики:

Напівпровідникові матеріали та вироби

Шифр НБУВ: Ж27665:рад.эл Пошук видання у каталогах НБУВ 

Разработан и промоделирован метод определения спектра на основе детектирования энергии ED (energy detection) для метода частотного мультиплексирования нескольких несущих с универсальной фильтрацией трафика UFMC (Universal Filtered Multi Carrier). Кроме того, проектирование и анализ предложенной системы и системы мультиплексирования с ортогональным частотным разделением каналов OFDM (Orthogonal Frequency Division Multiplexing) с использованием циклического префикса CP (Cyclic Prefix) и без него, проведено с точки зрения точного обнаружения, ложного обнаружения, пиковой мощности, частоты битовых ошибок (BER), и спектральной плотности мощности (PSD). Видно, что ED эффективность выше для UFMC структуры по сравнению с OFDM системой.

При побудові комплексів радіомоніторингу основна увага, як правило, приділяється можливості обробки якомога ширшого переліку сигналів зв'язку та протоколів передачі даних, а нарощення їх продуктивності досягається за рахунок збільшення кількості каналів обробки. Проте в кожному такому каналі обробка сигналів і протоколів здійснюється послідовно, відповідно до моделі взаємодії відкритих систем OSI. Оброблення сигналів і протоколів на кожному наступному рівні починається лише після завершення обробки на попередньому. Це призводить до того, що поки одні функціонально завершені апаратні та програмні компоненти комплексу здійснюють обробку сигналів або протоколів, інші - простоюють. Для створення передумов одночасного задіяння компонентів комплексу, що здійснюють обробку сигналів і протоколів на різних рівнях, підвищення ефективності їх роботи та одночасного зменшення кількості каналів обробки, що забезпечить здешевлення комплексу, виділено 3 етапи перетворення сигналів зв'язку та протоколів передачі даних у комплексах радіомоніторингу. Модель таких комплексів представлено трифазною системою масового обслуговування. Перша фаза - системою масового обслуговування з відмовами, друга і третя - з необмеженою чергою. Для кожної з фаз представлено граф станів, формули визначення ймовірностей станів, та основних характеристик систем. Ймовірність обслуговування і середній час перебування заявок у комплексах радіомоніторингу, представлених трифазною та відповідною однофазною системами масового обслуговування, порівняно аналітично та за побудованими експериментально залежностями. Доведено, що трифазний комплекс радіомоніторингу забезпечує ймовірність обслуговування більшу, ніж однофазний, при меншій кількості каналів обслуговування, що зумовлює здешевлення комплексу, при прийнятному збільшенні часу обслуговування. Конкретні значення характеристик комплексу розраховуються для вибору його раціональної структури залежно від початкових умов, шляхом вирішення оптимізаційної задачі. Наведено порядок вибору раціональної структури комплексу радіомоніторингу.