На прикладі Дніпропетровського регіону встановлено негативний вплив шлаків феросплавного виробництва на компоненти навколишнього середовища. Вивчено хімічний склад шлаків. Визначено вміст важких металів в їх складі. Проаналізовано радіоактивність шлаку для можливості його використання в галузі будівельних матеріалів. Наведено зміни в процесі одержання газобетону у зв'язку із залученням комплексу відходів техногенного походження. Запропоновано зменшити вплив шлакових відвалів на навколишнє середовище, а також обсяги накопичення склобою, шляхом залучення їх до процесів одержання теплоізоляційних матеріалів на основі місцевих сировинних ресурсів.

Розглянуто можливість очищення стоків, які мають підвищений солевміст, від амонійного азоту з використанням енергоефективного процесу часткової нітрифікації/Anammox. Експериментальна частина базується на роботі двох реакторів з насадками, іммобілізованими культурою нітрифікуючих та Anammox-бактерій, які працювали за різних стратегій підвищення солевмісту вихідних стоків. Показано, що активність аеробних бактерій та Anammox-бактерій зменшується з ростом солевмісту стоків. Доведено, що стратегія підвищення солевмісту на 2,5 г/л кожних два тижні дозволяє запобігти повного інгібування бактерій та є прийнятною для адаптації культури бактерій до підвищеного солевмісту.

Запропоновано використання капсульованих добрив пролонгованої дії з метою зменшення забруднення навколишнього середовища незасвоєними рослинами компонентами добрив. Проведений аналіз фізичної моделі процесу розчинення та масопереносу активного компоненту через оболонку в середовище розчинника. Розроблено математичну модель розчинення частинки добрива, яке знаходиться всередині водопроникної капсули. Експериментально досліджено проникність покриття на основі палигорськіту та меляси, визначений коефіцієнт внутрішньої дифузії у плівці та коефіцієнт масопередачі через плівку, яка складається із композиції з масовим співвідношенням палигорськіт:меляса = 5:4.

Наведено аналіз особливостей створення біотехнологічних систем конверсії осадів стічних вод та обгрунтовано можливість застосування біосульфідної обробки осадів стічних вод. Наведено огляд літератури в контексті дослідження методів та умов попередньої обробки. Обгрунтовано можливість застосування гіпсових відходів як сульфурвмісних домішок під час обробки органічних осадів. Розглянуто основні етапи сумісної обробки осадів стічних вод та гіпсових відходів. Визначено найбільш оптимальні методи попередньої обробки за для досягнення глибокої анаеробної мікробіологічної деградації суміші відходів. Проаналізовано технологічну ефективність застосування таких систем.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л293

Рубрики:

Адсорбенти. Засоби для очищення води

Шифр НБУВ: Ж100076 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано новий підхід до очищення промислових вод від лужних і лужноземельних металів. Запропоновано універсальні екстрагенти краун-ефіри, які можна використовувати як в органічних, так і в неорганічних середовищах. Краун-ефіри застосовуються з метою переведення суто неорганічних солей в розчин органічного розчинника. В цьому разі порушується фундаментальний принцип хімії: "подібне розчиняється в подібному". Міцність комплексу метал-краун-ефір максимально забезпечується за відповідності розміру іона металу і порожнини молекули краун-ефіру.

Досліджено та проаналізовано хімічний склад донних мулових відкладень з акваторії Білосарайської затоки Північного Приазов'я. Розглянуто природні передумови для утворення і виділення біогазу з донного мулу, надані координати залягання донного мулу, побудована карта вимірів кордону мулу і приведена динаміка зміни складу донного мулу Білосарайської затоки Азовського моря за 2010 і 2011 рр.

Розроблено математичну модель установки, що містить модель розгінного пристрою і газодинамічну модель газотурбінного двигуна. У модель установки введений зворотний зв'язок, що враховує вплив сопла на робочий процес двигуна. Модель розглядає подрібнення капель рідинної фази з урахуванням критерію Вебера та застосовує у разі замикаючого рівняння закон зміни прослизання фаз по довжині сопла. Вихідний пристрій може формувати багатофазний потік. Розроблено, виготовлено і випробувано дві експериментальні установки. Установка може бути розміщена на будь-якому транспортному засобі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж692

Рубрики:

Промислові відходи та їх використання

Шифр НБУВ: Ж100076 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено закономірності впливу нестаціонарності показників вихідної води на стабільність процесів очищення за анаеробних умов. Встановлено область безпечних режимів експлуатації анаеробних складових очисних споруд за таких умов. Доведено доцільність застосування реакторів із псевдозрідженим завантаженням для очищення параметрично нестаціонарних стічних вод.

Розглянуто питання застосування багатофазового газогенератора для вирішення задачі забезпечення екологічної безпеки в зоні аварійного розливу нафти. Розглянуто конструктивні особливості та принцип дії установки для швидкої доставки біодеструкторів на великі площі забрудненої поверхні. Описано біологічний метод очищення грунту та водяної поверхні, заснований на застосуванні вуглецеокислюючих бактерій (біодеструкторів). Надано рекомендації по технологічному процесу очищення за різних рівнів забруднення, а також застосуванню деяких видів біодеструкторів для очищення грунту та водяної поверхні з використанням біологічного методу. Зроблено висновки щодо переваги застосування даного методу очищення.

Досліджено вплив профілізації підприємств та обієктів промислової інфраструктури на стан атмосферного повітря на прикладі м. Суми. Проаналізовано особливості розподілу концентрацій забруднюючих речовин за просторово-часовим профілем. Розглянуто динаміку розвитку виробничої інфраструктури та виявлено залежність між реструктуризацією виробництв та індексами забруднення атмосфери. Проведено ранжування території м. Суми за ступенем забруднення атмосферного повітря та виявлено райони максимального техногенного навантаження на атмосферу.

Розглянуто питання формування заходів з забезпечення екологічної безпеки на основі експертних оцінок небезпеки основних об'єктів суднобудівного заводу. Розроблено процедуру прийняття ефективних рішень із забезпечення екологічної безпеки, що дозволяє визначити на етапі запобігання аварії оптимальний розподіл ресурсів на заходи та ефективні параметри ліквідації наслідків аварійної ситуації із забезпеченням мінімальної середньої похибки колективних рішень.

Проведено аналіз витрат на енергоносії за умов опалення житлового будинку. Найбільш економічно вигідним енергоносієм станом на 2011 р. для опалення будинку визначено природний газ. Найбільш невигідним енергоносієм визначено брикети та електроенергію. Враховано прогноз зростання тарифів на електроенергію та природній газ на період до 2016 р. та визначено, що витрати на опалення під час використання природного газу зростуть у 3,4 рази, а електроенергії - в 5,0 разів. Прогнозовані витрати на 2016 р. на опалення природнім газом перевищують витрати на опалення паливними брикетами станом на 2011 р. у 1,9 разів. Доведено економічну та екологічну доцільність поступового переведення побутових систем опалення на альтернативні джерела енергії.

На основі аналізу змін забудови населених міст на прикладі центральної частини м. Кременчук показано, що розташування в зонах житлової забудови нових об'єктів (новобудов) може підвищити рівень екологічної небезпеки, пов'язаної зі станом забруднення атмосферного повітря. Запропоновано загальний алгоритм проведення екологічних досліджень за умов змін сучасної забудови. Проведено низку експериментальних досліджень щодо врахування внеску близько розташованих новобудов, що використовують газові системи опалення, у загальний рівень забруднення атмосферного повітря. Шляхом розрахунку значень приземних концентрацій забруднюючих речовин доведено реальне підвищення рівня екологічної небезпеки, сформованої внаслідок забруднення атмосферного повітря на території зон житлової забудови.

Проведено аналіз чинного законодавства України в області водокористування. Адаптація законодавчих актів до стандартів ЄС у сфері раціонального використання й охорони водних ресурсів є одним з важливих елементів інтеграції України в ЄС. Показано, що в Україні розроблена система нормативно-правових актів, що регламентують порядок забезпечення раціонального водокористування, поновлення й охорони водних ресурсів. Запропоновано основні напрямки вдосконалення законодавства України в сфері водокористування.

Встановлено, що місця захоронення відходів є земельними угіддями, які вилучені із сільськогосподарського обігу. На прикладі Житомирської області досліджені місця складування відходів, визначено екологічні критерії, що дозволять розглядати ці землі як антропогенну систему. Запропоновано використовувати як одиничні, так і інтегровані індикатори оцінки сталості регіональної економіко-соціальної екосистеми Житомирської області.

Наведено приклади попередньої аудиторської експертизи небезпечної екологічної ситуації, що склалась на території полігону твердих побутових відходів внаслідок ймовірних витоків інфільтрату з амбарів зберігання кислих гудронів. Підтверджено той факт, що за умов складної соціально-екологічної обстановки навколо об'єктів небезпеки, відсутності адекватних об'єктивних та аргументованих доказів їх впливу на довкілля, відсутності повних даних аналізу та вивчення умов формування небезпечних процесів, єдиним ефективним засобом щодо прийняття рішень в системі управління екологічною безпекою є проведення комплексного екологічного аудиту.

Проведено моделювання та визначено території поширення забруднюючих речовин уздовж автомобільних доріг шляхом програмування та використання геоінформаційної системи екологічного аудиту, екологічного моніторингу та екологічної безпеки. Одержано шкалу забруднення вздовж автомобільних шляхів на обраній ділянці з урахуванням різних показників. Запропонована система дозволяє в короткі терміни проаналізувати реальний стан лісозахисних смуг (не лише вздовж автомобільних доріг) довільного регіону України як чинник захисту земель від забруднення викидами автотранспорту та для забезпечення ефективного землекористування.

Виявлено функціональні закономірності просторового розподілу комплексного індексу потенціалу якості та середньобагаторічного модуля річкового стоку залежно від висоти місцевості гідроекосистеми р. Дністер у межах Карпатського регіону. Одержані двох-, тривимірні моделі та рівняння регресії для визначення середньобагаторічних норм досліджуваних кількісно-якісних показників гідроекосистеми в будь-якому її створі лише за значенням висоти місцевості.