Проаналізовано і оцінено вплив фінансово-економічної кризи на розміри номінальних і реальних заробітних плат, заборгованість із виплати зарплат, тінізацію заробітної плати, співвідношення темпів змін заробітної плати і продуктивності праці, а також на зайнятість населення. Запропоновано заходи по виходу зарплати з кризи.

Проаналізовано стан і проблеми регулювання ризику тимчасової втрати працездатності найманих працівників та види її оплати. На прикладі зарубіжного досвіду запропоновано ефективні механізми підвищення уваги роботодавців до здоров'я працівників та умов їх праці.

Розглянуто проблему поширення застосування роботодавцями нетрадиційних форм зайнятості, а також необхідності розробки норм та механізмів регулювання цього процесу. Надано обгрунтування головних негативних наслідків застосування нетрадиційних форм зайнятості та пропозиції щодо їх подолання.

Розглянуто проблеми дослідження неефективного функціонування комплексу соціальних інститутів. Окреслено об'єктивні та суб'єктивні особливості формування системи соціальної безпеки з метою визначення структурного зв'язку її елементів. Обгрунтовано існування стихійного соціального процесу та системних інституціональних помилок, що показують, яким чином держава створює небезпеки та руйнує принципи, необхідні для забезпечення соціальної безпеки суспільства. Запропоновано напрями покращання інституціонального забезпечення системи соціальної безпеки держави.

Визначено сучасну кризу як системну, подолання якої пов'язане з модернізацією усього суспільства, проаналізовано її складові - це модернізація економіки, модернізація держави та модернізація суспільних відносин. Проаналізовано нинішній їх стан в Україні та означено шляхи і методи розв'язання цих стрижневих проблем, наведено та обгрунтовано відповідні схеми. Увагу приділено необхідності запровадження передових технологій, які забезпечують перехід до нового етапу розвитку економіки. Модернізація економіки має привести до розбудови принципово нової для України - економіки знань.

Розглянуто формування нового погляду на проблему використання нетрадиційних форм працевлаштування населення, серед яких можна виділити лізинг персоналу і аутсорсинг. Розглянуто суть цих понять, виділено позитивне і негативне в їх використанні у світі і в Україні.

Розкрито взаємопов'язаність демографічних процесів в частині наявності людських ресурсів у віці до 25 років та ресурсів праці із врахуванням проблемних питань підготовки висококваліфікованої робочої сили на фоні перспектив формування нового технологічного піднесення в період 2010 - 2020 рр. у процесі переходу на шостий та сьомий технологічні уклади. Розкрито шляхи розв'язання указаної задачі в контексті необхідних змін в наданні освітянських послуг населенню.

Проаналізовано сучасний стан бідності та системи соціального захисту населення в Україні. Виявлено нагальні проблеми та окреслено шляхи розв'язання проблеми.

Проаналізовано актуальні проблеми професійного самовизначення учнівської молоді через оцінку сучасного стану профорієнтаційної роботи серед молоді Донецької області. Розглянуто особливості функціонування системи професійної орієнтації за умов подолання наслідків системної фінансово-економічної кризи. На основі проведеного аналізу запропоновано заходи щодо вдосконалення профорієнтаційної діяльності центрів зайнятості та навчальних закладів.

Опрацьовано теоретичні основи розуміння сутності соціальної відповідальності держави, бізнесу, громадянина, обгрунтувано її роль у модернізації суспільства, досліджено її рівні і ступені, оцінено стан її поширення, специфіку національних умов формування й розвитку системи соціальної відповідальності у порівнянні з іншими країнами, і на цій основі науково обгрунтувано пріоритетні напрями її розвитку в Україні в контексті подолання системної кризи.

Висвітлено питання, пов'язані із вивченням феномену соціального відторгнення. Викладено деякі методологічні підходи до його оцінювання, охарактеризовано можливості інформаційного забезпечення, надано аналітичні матеріали щодо проявів та специфіки соціального відторгнення в Україні.

Проаналізовано зв'язки між соціальним капіталом та здоров'ям населення в Україні. На базі даних Європейського соціального обстеження - 2009 надано загальну характеристику стану соціального капіталу в Україні та досліджено вплив індивідуального соціального капіталу на самооцінку стану здоров'я.

На основі аналізу посткризового розвитку світової економіки виявлено нові закономірності формування робочої сили, а також зміни в характері макроекономічної рівноваги. Нерівний розподіл чинників виробництва викликає необхідність встановлення рівноваги у світовій економіці, що є предметом дослідження мегаекономіки. Мегаекономіка пов'язана з рухом ресурсів економіки у світі, де найбільш активну роль відіграє робоча сила. Нині різко підвищується мобільність людей, що створює передумови формування нових умов мегаекономічної рівноваги щодо ресурсу праці.

Проаналізовано сучасні проблеми формування моделі забезпечення професійної безпеки та охорони праці в Україні. Визначено найважливіші тенденції й першочергові завдання щодо удосконалення механізмів управління охороною праці для забезпечення професійної безпеки і належних умов праці.

Досліджено сутність та чинники впливу на якість трудового життя мікро-, мезо-, макро- та метарівня; проаналізовано специфіку проявів цих чинників за умов кризового періоду.