Проаналізовано і оцінено вплив фінансово-економічної кризи на розміри номінальних і реальних заробітних плат, заборгованість із виплати зарплат, тінізацію заробітної плати, співвідношення темпів змін заробітної плати і продуктивності праці, а також на зайнятість населення. Запропоновано заходи по виходу зарплати з кризи.

Рассмотрены вопросы формирования и распределения доходов населения Украины. Представлена тенденция их развития в период трансформации национальной экономики, проанализирована динамика изменений структуры доходов. Рассмотрены проблемы неравенства в распределении доходов, которые в настоящее время являются значимыми для экономики страны. Разработан методологический подход к анализу степени дифференциации населения по доходам с учетом "теневого" сектора, а также проведен сравнительный анализ фактических и желаемых доходов населения для оценки формирования среднего класса страны. Актуализирована необходимость разработки эффективной социальной политики в области повышения доходов.

Досліджено соціально-демографічні характеристики шлюбності населення України у ХVII - на початку ХХ століть. Їх основні риси - висока інтенсивність шлюбності, велике поширення ранніх шлюбів, сезонні коливання шлюбності відповідно до сільськогосподарського та релігійного циклів, припинення шлюбу лише у випадку овдовіння, жорсткий контроль громади і церкви - є типовими для населення доіндустріального суспільства. Увагу приділено демостатистичним характеристикам шлюбності у другій половині ХIХ - у перше десятиліття ХХ ст. за працями Демографічного інституту Української академії наук.

Проаналізовано стан і проблеми регулювання ризику тимчасової втрати працездатності найманих працівників та види її оплати. На прикладі зарубіжного досвіду запропоновано ефективні механізми підвищення уваги роботодавців до здоров'я працівників та умов їх праці.

Розроблено прогноз смертності населення України двома найбільш популярними методами - В. Брасса та Лі-Картера. Здійснена їх верифікація на ретроспективних даних. Показано обмеженість можливостей їх використання.

Розглянуто проблему поширення застосування роботодавцями нетрадиційних форм зайнятості, а також необхідності розробки норм та механізмів регулювання цього процесу. Надано обгрунтування головних негативних наслідків застосування нетрадиційних форм зайнятості та пропозиції щодо їх подолання.

Розглянуто проблеми дослідження неефективного функціонування комплексу соціальних інститутів. Окреслено об'єктивні та суб'єктивні особливості формування системи соціальної безпеки з метою визначення структурного зв'язку її елементів. Обгрунтовано існування стихійного соціального процесу та системних інституціональних помилок, що показують, яким чином держава створює небезпеки та руйнує принципи, необхідні для забезпечення соціальної безпеки суспільства. Запропоновано напрями покращання інституціонального забезпечення системи соціальної безпеки держави.

Визначено сучасну кризу як системну, подолання якої пов'язане з модернізацією усього суспільства, проаналізовано її складові - це модернізація економіки, модернізація держави та модернізація суспільних відносин. Проаналізовано нинішній їх стан в Україні та означено шляхи і методи розв'язання цих стрижневих проблем, наведено та обгрунтовано відповідні схеми. Увагу приділено необхідності запровадження передових технологій, які забезпечують перехід до нового етапу розвитку економіки. Модернізація економіки має привести до розбудови принципово нової для України - економіки знань.

Розглянуто напрями розвитку інформаційного забезпечення сучасної соціальної політики. Показано, що одним з основних елементів сучасного інструментарію соціальної політики має бути блок мікромоделювання, який включає репрезентативні масиви даних макрорівня та мікроімітаційні моделі низки найбільш актуальних соціальних процесів. Наведено основні поняття, розглянуто переваги та недоліки застосування мікроімітаційного моделювання. Увагу приділено загальній характеристиці статичних та динамічних мікроімітаційних моделей. Зроблено висновок, що в Україні в цілому створено умови для модернізації інструментарію соціальних досліджень та політики на основі використання методології мікроімітаційного моделювання.

Розглянуто формування нового погляду на проблему використання нетрадиційних форм працевлаштування населення, серед яких можна виділити лізинг персоналу і аутсорсинг. Розглянуто суть цих понять, виділено позитивне і негативне в їх використанні у світі і в Україні.

Розкрито взаємопов'язаність демографічних процесів в частині наявності людських ресурсів у віці до 25 років та ресурсів праці із врахуванням проблемних питань підготовки висококваліфікованої робочої сили на фоні перспектив формування нового технологічного піднесення в період 2010 - 2020 рр. у процесі переходу на шостий та сьомий технологічні уклади. Розкрито шляхи розв'язання указаної задачі в контексті необхідних змін в наданні освітянських послуг населенню.

Проаналізовано сучасний стан бідності та системи соціального захисту населення в Україні. Виявлено нагальні проблеми та окреслено шляхи розв'язання проблеми.

Проаналізовано рівень та структуру фіскальних надходжень в Україні у порівнянні з країнами ЄС. Обгрунтовано необхідність перерозподілу фіскального навантаження в напрямі підвищення особистої участі громадян у формуванні суспільних фінансів держави, перенесення фіскальних акцентів з непрямих на прямі податки, з оподаткування доходів корпорацій - на збільшення ролі оподаткування персональних доходів, впровадження податків на капітал та багатство.

Надано оцінку впливу основних програм соціальної підтримки на нерівність та бідність. Розглянуто програми, що мають різну природу і спрямовані на різні групи населення, оцінюються з точки зору їх важливості для зменшення нерівності та масштабів бідності в суспільстві в цілому.

Проаналізовано актуальні проблеми професійного самовизначення учнівської молоді через оцінку сучасного стану профорієнтаційної роботи серед молоді Донецької області. Розглянуто особливості функціонування системи професійної орієнтації за умов подолання наслідків системної фінансово-економічної кризи. На основі проведеного аналізу запропоновано заходи щодо вдосконалення профорієнтаційної діяльності центрів зайнятості та навчальних закладів.

Висвітлено динаміку смертності немовлят в Україні та Європейському регіоні ВООЗ. Розглянуто якість статистичних даних щодо смертності немовлят, причини мертвонароджуваності та неонатальної смертності. Вказано на збільшення кількості дітей, що народжуються недоношені й з недостатньою вагою як в Україні, так і у країнах Заходу. Звернено увагу на високу вартість неонатального догляду в спеціалізованих центрах і приділенню у зв'язку з цим більшої уваги профілактиці захворювань вагітних, поліпшенню репродуктивного здоров'я в цілому та його шляхи.

Досліджено динаміку репродуктивних втрат внаслідок мертвонароджень. Розглянуто причини та характер впливу окремих соціально-демографічних та соціально-економічних факторів на рівень мертвонародженості. Визначено основні тенденції рівня мертвонароджень в Україні та її регіонах, а також їх медико-демографічні наслідки.

Опрацьовано теоретичні основи розуміння сутності соціальної відповідальності держави, бізнесу, громадянина, обгрунтувано її роль у модернізації суспільства, досліджено її рівні і ступені, оцінено стан її поширення, специфіку національних умов формування й розвитку системи соціальної відповідальності у порівнянні з іншими країнами, і на цій основі науково обгрунтувано пріоритетні напрями її розвитку в Україні в контексті подолання системної кризи.

Вивчено соціальну складову умов і стилю життя населення радіоактивно забруднених територій. Визначено сфери життєдіяльності, що мають основне навантаження у разі формування соціального самопочуття населення: матеріальна, рекреаційно-культурна та професійно-трудова. Встановлено, що невиконання більшості передбачених соціальних програм обумовлює зростання рівня соціальної напруженості. Визначено особливості життєвих настанов населення РЗТ, які в першу чергу пов'язані зі збільшенням соціальних пільг та компенсацій і обумовлені зниженням соціальної активності.

Висвітлено питання, пов'язані із вивченням феномену соціального відторгнення. Викладено деякі методологічні підходи до його оцінювання, охарактеризовано можливості інформаційного забезпечення, надано аналітичні матеріали щодо проявів та специфіки соціального відторгнення в Україні.