Узагальнення й аналіз багаторічної мінливості максимального річного стоку води річок проведено відповідно до гідрографічного районування України. Дослідження проведено за матеріалами спостережень Державної гідрометеорологічної служби і строкових максимальних за рік витрат води з 294 гідрометричних постів на річках України від початку спостережень по 2015 р. включно. Проаналізовано річні максимуми на річках для рівнинних і гірських басейнів та суббасейнів, які представлено у вигляді норм річних витрат і модулів стоку води. Враховуючи дані про кількість років гідрометричних спостережень та багаторічну варіацію максимальних витрат води розраховано відносні середні квадратичні похибки визначення максимального за рік стоку води річок України. Оцінку багаторічної мінливості максимального річного стоку води річок України проведено на основі аналізу різницевих інтегральних кривих річних максимумів для всієї сукупності річок в межах басейнів та суббасейнів гідрографічного районування України.

Наведено результати розрахунків складових водного балансу для 22 водозборів річок у межах басейну р. Дністер (басейн розглядався до м. Заліщики) - для 11 гірських, 7 рівнинних водозборів приток Дністра та умовно 4 водозбори річок на самому Дністрі в гідрологічних створах за течією - Розділ, Журавно, Галич, Заліщики. Для розрахунку водних балансів зазначених басейнів, сформовано банк даних: середньорічний стік води за даними з 22 гідрологічних постів, метеорологічні показники (опади, абсолютна вологість і температура повітря) - з 16 метеостанцій за період спостереження 1956 - 2015 рр. Одержані рівняння водного балансу для водозборів басейну р. Дністер показали, що нев'язка розрахунків водних балансів знаходяться в допустимих межах. За проведеною детальною оцінкою визначено особливості структури та розподілу складових водного балансу лівобережної та правобережної частини басейну Дністра - для гірських водозборів річок серед витратних складових переважає річковий стік, тоді як для рівнинних - сумарне випаровування. Наведено часову динаміку складових водного балансу досліджуваних водозборів басейну р. Дністер. З цією метою було використано два періоди по 30 років - відповідно, 1956 - 1985 і 1986 - 2015 рр.

Об'єкт дослідження - правобережна частина басейну річки Прип'ять в межах України, предмет - річкова мережа та параметри стоку річок. У процесі дослідження було проведено оцінку просторової та часової репрезентативності рядів спостережень за середнім річним стоком води річок правобережжя Прип'яті, оцінку достовірності та незміщеності його параметрів розподілу. Дослідження включало ретроспективний аналіз та оцінку сучасного стану мережі гідрологічних спостережень в межах правобережжя Прип'яті, її щільності, розподілу за площам басейнів. Проведено порівняння точності визначення норм стоку води річок різної водності та перевірку статистичних гіпотез однорідності часових послідовностей середніх річних витрат води в межах досліджуваної території, визначення статистичних параметрів розподілу стоку та їх аналітичне уточнення.

Наведено результати визначення основних морфодинамічних характеристик річки Горинь. Дослідження проводилося на 62-х створах на ділянці від м. Ямпіль до с. Смородськ. Для цих створів проведено аналіз по визначенню гранулометричного складу донних відкладів. За допомогою кумулятивних кривих, для всіх проб визначено коефіцієнт сортованості й ступінь неоднорідності. Виконано просторову оцінку руслоформувальних витрат води, які були закладено та досліджено за умов bankfull stage. Для цих умов розраховано розмивні та нерозмивні швидкості потоку. Одержані результати про фракційність досліджуваних проб та критичні швидкості в місцях їх відбору надали змогу побудувати картосхему, яка наочно показує розповсюдження процесів руслових деформацій на ділянці протяжністю 560,7 км.

Розглянуто орографічний вплив Українських Карпат на річний розподіл опадів для станцій, що мають різне просторове розташування по відношенню до вологонесучих потоків. Вказано, що основними чинниками впливу на формування опадів у регіоні є циркуляційні, а орографія впливає на мезоструктурні особливості часового ходу та поля опадів. Розраховані статистичні параметри річного розподілу показують, що низька абсолютна та відносна варіативність місячних сум опадів притаманна станціям південного та південно-східного макросхилу, а високими такі показники є для станцій північного та північно-східного макросхилу. Розглянуто причини та відмінності у виникненні асиметричності річного розподілу опадів. Оцінено ймовірність формування місячних сум опадів близьких до середніх максимальних, що спостерігалися за досліджуваний період.

Побудовано просторовий розподіл атмосферного тиску на території України за даними спостережень у другій половині XX та на початку XXI ст. (період глобального потепління) та виконано порівняння з розподілом у першій половині XX ст. Відмінності полягають у зростанні тиску в західних регіонах і зменшенні з різним ступенем на іншій території. Річний хід тиску також змінився, відсутній чіткий поділ на теплий і холодний періоди. Кліматичні зміни визначено за допомогою 30-річних ковзних: 1961 - 1990, 1971 - 2000, 1981 - 2010 та 1991 - 2017 рр., а флуктуації змін за 10-річними середніми значеннями. Одержані результати вказують на квазіперіодичний коливальний характер змін, зумовлений особливостями змін циркуляційних процесів. Визначено десятиріччя з найпотужнішими змінами тиску (як зростання, так і зменшення), що охоплювали майже всю територію.

Виконано розрахунок кореляційного зв'язку між окремими метеорологічними параметрами у дати початку відкладення ожеледі на стандартному ожеледному станку у окремі сезони року для території України протягом 2001 - 2013 рр. Визначено пари метеорологічних параметрів, які мають статичтично значущий коефіцієнт кореляції та одержано просторово-часовий його розподіл у окремі сезони року по території України.

Проведено огляд та аналіз літературних джерел (наукових публікацій, Інтернет ресурсів), присвячених проблемі виявлення та усунення кліматологічної неоднорідності у часових рядах кліматологічних показників. Показано, що зазначена проблема є особливо гострою, коли здійснюється оцінювання регіональних кліматичних змін на основі аналізу довгих рядів виміряних значень метеорологічних величин, оскільки неврахування потенційно можливої неоднорідності первинних даних може призводити до помилкових висновків щодо динаміки регіонального клімату. На основі проведеного аналізу здійснено систематизацію інформації щодо методів і програмних засобів гомогенізації кліматологічних даних, їх доступності у глобальній мережі й алгоритмів практичного застосування.

Визначено річний водний баланс басейну р. Велика Вись за період 1961 - 2014 рр. та багаторічні зміни його складових (кількості атмосферних опадів, температури та абсолютної вологості повітря, водного стоку та сумарного випаровування). Для оцінки змін у структурі водного балансу проведено порівняння його складових за два періоди - кліматичної норми 1961 - 1990 рр. та сучасного періоду 1991 - 2014 рр.