Досліджено можливість контролю якості мідної руди щодо вмісту в ній мінералів, які містять мідь, вихрострумовим методом. Мідна руда подана як низькопровідне гетерогенне середовище, яке складається з двох однорідних фаз (вмісна порода і мідний мінерал). Зазначені фази мають суттєво різну питому електричну провідність (ПЕП). Для аналізу використано наближення ефективного середовища, коли гетерогенний матеріал можна вважати гомогенним (однорідним) з ефективною ПЕП, яка залежить від кількісного складу компонент. Розроблено накладний параметричний вихрострумовий перетворювач (ВСП) локального типу і досліджено його сигнали в комплексній площині від зразків мідної руди з різним вмістом мідного мінералу (халькопіриту) в резонансному режимі роботи за допомогою вихрострумового дефектоскопа Eddycon C на частотах 5, 7 і 9 МГц. Підтверджено принципову можливість застосування вихрострумового методу для кількісного контролю халькопіриту в мідній руді. Сформульовані перспективи подальших досліджень, які пов'язані з розробкою ВСП інтегрального типу, зокрема екранних, сигнали яких залежать від вмісту халькопіриту в зразках мідної руди.

Запропоновано метод безконтактного виявлення дефектів феромагнетного циліндра, який можна використати для контролю корозійних чи механічних пошкоджень металу підземних трубопроводів та технологічних труб під покривами. Наведено результати розрахунків впливу дефекту сталевої труби на розподіл магнетного поля. Описано процедуру збудження обертового магнетного поля, його приймання та візуалізації аномалій для виявлення дефектів.

Розглянуто задачу розсіяння SH-хвилі імпедансною смужкою на жорстко закріпленій поверхні пружного хвилеводу; протилежна його поверхня є вільною від напружень. Методом Вінера-Гопфа задачу зведено до розв'язання нескінченної системи лінійних алгебраїчних рівнянь другого роду. Її розв'язок використано для виявлення особливостей поведінки поля зміщень на вільній від напружень поверхні пружного шару.

Запропоновано модель вібраційного сигналу у вигляді високочастотного вузькосмугового амплітудно модульованого періодично корельованого нестаціонарного випадкового процесу. Отримано аналітичні співвідношення для авто- та взаємокореляційних функцій і спектральних густин вібраційного сигналу та його перетворення Гільберта. Встановлено, що квадрат модуля аналітичної функції не є "квадратом обвідної" у класичному сенсі, а лише випадковим процесом, математичне сподівання якого дорівнює подвоєній дисперсії необробленого сигналу. Показано, що пряме використання перетворення Гільберта для демодуляції необробленого сигналу некоректне.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.28

Рубрики:

Шаруваті пластмаси зі скляними наповнювачами (склопластики)

Шифр НБУВ: Ж61280 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано спосіб неруйнівного контролю, який поєднує акустичне навантаження об'єкта контролю та інтерферометричний моніторинг переміщень його поверхні внаслідок резонансу акустичної хвилі в прихованому дефекті. Спосіб спрямований на виявлення та ідентифікацію підповерхневих дефектів в елементах конструкцій, що виготовлені з полімерних шаруватих композитних матеріалів або містять захисні лакофарбові покриття. При цьому дефект розглядають як акустичний резонатор, заповнений середовищем, в якому поширюється лише поздовжня акустична хвиля. Найчастіше такими середовищами є повітря або вода. Новизна способу в тому, що він дає змогу не тільки виявити прихований дефект і встановити місце знаходження, а й визначити його розміри. Наведено схему експериментальної установки для його реалізації та описана методика її використання.

Запропоновано метод реконструкції поверхні об'єкта за серією його зображень на основі ламбертівської моделі відбиття світла. Вихідні зображення отримані методом фотозйомки за природного освітлення. Параметри моделі визначено за зміною положення джерела світла з використанням додаткового затінення та незмінного положення приймача. Серія містить тріаду зображень, отриманих за різних напрямків освітлення, а також затінене зображення поверхні об'єкта реконструкції. На першому етапі реконструюють похідні поверхні об'єкта, далі їх накопичують і визначають висоти. Щоб спростити складність практичної реалізації, запропоновано об'єктом 3D-реконструкції обрати макет піраміди. Фотозйомку тріади зображень піраміди виконують до полудня, в полудень та після полудня. інформацію тріади та затіненого зображення поверхні обробляють у системі, де спочатку визначають напрямки освітлення на основі даних про висоту Сонця у верхній кульмінації в день фотозйомки, а також часу фотозйомки. Реалізовано процедуру визначення висоти Сонця в певний день року. Обчислені напрямки освітлення на основі ламбертівської моделі відбиття світла реконструйовано у горизонтальні та вертикальні похідні. В результаті дискретного накопичення похідних відбувається реконструкція поверхні піраміди.

Розглянуто застосування оптимізаційного методу сегментації зображень для оцінки відсоткового вмісту компонент бетону. Розроблено метод сегментації кольорових зображень зрізів тестових зразків бетону на основі методу суміші гауссіанів та моделі рівнів. Налаштовано параметри моделі сегментації. Проаналізовано експериментальні результати сегментації кольорових зображень зрізів тестових зразків бетону запропонованим методом.

Запропоновано метод автоматизації аналізу даних тепловізійних систем у галузі контролю безпеки. Встановлено, що на сьогодні технології відеоспостереження мають низку недоліків, яких можна позбутись, використовуючи тепловізійні камери. Для зниження відсотків хибних спрацювань та підвищення ефективності тепловізійних систем відеонагляду аналіз інфрачервоних зображень можна автоматизувати. Недоліком в автоматизації детектування об'єктів на термографічних зображеннях є високий рівень завад, нечіткі контури об'єктів, низька роздільна здатність зображень. Розглянуто традиційні та перспективні методи аналізу термограм та підходи до створення автоматизованих систем теплового відеонагляду. На основі огляду існуючих праць як метод автоматизації детектування об'єктів на термограмах запропоновано використовувати глибинне навчання, яке за останні роки зарекомендувало себе як ефективний засіб аналізу зображень. За модель глибинного навчання запропоновано вживати YOLOX, яка має одні з найкращих показників якості та швидкості оброблення вхідних параметрів на стандартних наборах даних. Для навчання моделі використано анотований набір теплових зображень Thermal Starter від компанії FLIR. За результатами навчання моделі для розпізнавання чотирьох класів об'єктів на термограмах отримано значення mAP на рівні 55 %. Проаналізовано переваги та недоліки цієї розробки. Визначено шляхи подальшого вдосконалення нейромережевого методу автоматизації тепловізійних систем контролю безпеки.

Проаналізовано особливості застосування гібридних імітаційно-керуючих моделей в інформаційних системах та системах підтримки прийняття рішень для розв'язування практичних задач за умов невизначеності, нечіткості, неточності та стохастичності процесів предметних галузей. Для отримання достовірних даних необхідні слабо формалізовані оперативні та довгострокові результати про стан об'єкта управління, знання експертів, інформація про застосування методів математичного програмування під час стохастичних або нечітких обмежень, а також слід урахувати множинні причинно-наслідкові зв'язки між процесами, які можна подати у вигляді продукційних правил: "умова - дія". На основі дослідження та аналізу складних задач прийняття рішень з використанням гібридних імітаційно-керуючих моделей в умовах часткової невизначеності оцінено їх складність в умовах практичних реалізацій. Визначено особливості використання операцій у реальних розробках, що дало можливість підвищити достовірність рішень в інформаційних системах, скоротити час розробок до 12 % в умовах нечіткого стохастичного характеру досліджуваних процесів реальних об'єктів. Наведено результати, що підтверджують їх ефективне застосування під час вирішення практичних завдань.