Мета дослідження - оцінка показників якості трабекулярної кісткової тканини (TBS) і мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) у жінок різного віку залежно від тривалості постменопаузального періоду (ПМП). Проведено ретроспективний аналіз пацієнток Українського науково-медичного центру проблем остеопорозу (2007 - 2011 рр.). Для оцінки 10-річного ризику переломів стегнової кістки та інших остеопоротичних переломів використовували питальник FRAX. Показник якості трабекулярної кісткової тканини [TBS (L1-L4)], МЩКТ на рівні всього скелета, поперекового відділу хребта та шийки стегнової кістки оцінювали, застосовуючи двофотонну рентгенівську абсорбціометрію (Рrodigy, GE). У результаті дослідження встановлено достовірне зниження показника якості трабекулярної кісткової тканини з віком, достовірних відмінностей показника TBS залежно від наявності переломів периферичного скелета в анамнезі не виявлено. Відзначено достовірний кореляційний зв'язок між показником TBS та алгоритмом FRAX.

Незнімні зубні протези на імплантатах є найкомфортнішим рішенням у лікуванні беззубої верхньої щелепи. Однак, атрофія альвеолярного відростка, що ускладнює імплантацію, часто потребує виконання автогенної трансплантації кістки. Дефіцит кістки ускладнює також ортопедичне лікування. Описано клінічні випадки двох пацієнток з атрофією беззубого альвеолярного відростка верхньої щелепи. Одній з них проведено автогенну трансплантацію із стегнової кістки. Друга пацієнтка пройшла лікування без трансплантації кісткових блоків. На підставі обох клінічних випадків зроблено висновок, що за умов значної атрофії альвеолярного відростка для уникнення ускладнень, пов'язаних з імплантацією, ортопедичними та естетичними проблемами, необхідний автогенний трансплантат кістки.

Описано результати використання імплантатів з модифікованою наноструктурованою кальцій-фосфатними сполуками поверхнею і опорно-утримуючого та направляючого стабілізатора з метою підвищення первинної стабільності імплантату у разі іммедіат-імплантації з раннім функціональним навантаженням. Проаналізовано динаміку змін коефіцієнта стабільності імплантату в різні терміни за допомогою Osstell mentor за модифікованою методикою на закритих імплантатах.

У хворих на генералізований пародонтит виявлено зміни мікробіоценозу біотопу пародонтальних кишень, вираженість яких залежить від форми супутнього ревматоїдного артриту. Нова пародонтальна плівка з цефтріаксоном та німесулідом, застосована в місцевому лікуванні (фаза I) генералізованого пародонтиту, асоційованого з різними формами ревматоїдного артриту, має широкий спектр антибактеріальної дії.