Продемонстровано приклад розширення можливостей лікаря-імплантолога завдяки використанню передових технологій компанії "Anthogyr" - розробника системи імплантатів Axiom.

Представлено інформацію про історію викладання предмету зуболікування, стоматології у Львівському університеті з початку ХIХ ст. до середини ХХ ст. Львівська університетська стоматологічна освіта, започаткована Карлом Прокопом Калігою в 1828 році, продовжила свій розвиток стараннями професорів В. Штраського, А. Гоньки, Т. Богосєвича, А. Цєшинського, М. Янковського, О. Коваля та ін. і розвинулася у сучасну школу стоматології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.

На сьогодні існує багато суперечок про необхідність прикріплених кератинізованих ясен навколо імплантату. Більшість клініцистів підтверджують важливість такого біотипу м'яких тканин. Відсутність ділянки кератинізованих ясен веде до надмірної рухомості м'яких тканин навколо імплантату, утворення ясенних кишень, нориць, гіперплазії ясен, зниження опірності до інфекційного процесу, утруднене проведення самостійних гігієнічних процедур, крім того, некератинізовані ясна легше піддаються травмам. Збільшення ділянки кератинізованих прикріплених ясен під час імплантації знижує загальну тривалість реабілітації та вартість лікування, підвищує комфорт, полегшує проведення самостійної та професійної гігієни порожнини рота, знижує ймовірність та ступінь рецесії м'яких тканин, покращує естетичний вигляд.

Зазначено, що рецесії можуть виникати як під час доброї, так і під час поганої гігієні порожнини рота. Для пацієнта вони часто становлять естетичну проблему або супроводжуються надчутливістю шийок зубів, що одночасно є двома основними показаннями для їх лікування. Класифікація рецесій за Міллером ділить дефекти відповідно до їх прогнозу лікування. За рецесій класів I та II можна очікувати повного покриття рецесій, а при дефектах класів III та IV - неповне покриття або взагалі його відсутність. Наведено огляд різних операційних технік. Увагу зосереджено на очікуваних результатах і довготривалих прогнозах різних технік.

Проведено дослідження вмісту пародонтальних кишень за допомогю цитологічного і мікробіологічного методу у хворих на генералізований пародонтит за шизофренії. Виявлено специфіку мікробного пейзажу та клітинного вмісту. Матеріали дослідження використано як критерії ефективності місцевої фармакотерапії запальних процесів пародонта на фоні шизофренії.