Висвітлено методологічні та теоретичні проблеми обробки та розпізнавання образів, сигналів та зображень. Проведено порівняльний аналіз алгоритмів стереозору в межах байєсівської теорії прийняття рішень. Розглянуто методи генерування зразків форм за нечіткими моделями розподілених доменів. Наведено інваріантні топологічні характеристики геометричних об'єктів, когерентні оцінки імовірнісних характеристик ритмічних процесів із невідомим періодом. Викладено єдиний підхід до розв'язання деяких задач дискримінантного та кластерного аналізу. Описано конструктивні та ітераційні алгоритми оптимізації розбиття складних систем на базі оптимального згортання. Значну увагу приділено питанням автоматичного розпізнавання та синтезу усномовних сигналів, технічної діагностики об'єктів та машин за їх сигналами та полями, обробки та розпізнавання зображень і сцен, архітектурі процесорів оброблення та розпізнавання сигналів і зображень, їх фільтрації, аналізу, відновленню та синтезу, новим інформаційним технологіям та системам.

Освещены методологические и теоретические проблемы обработки и распознавания образов, сигналов и изображений. Проведен сравнительный анализ алгоритмов стереозора в рамках байесовской теории принятия решений. Рассмотрены методы генерирования образцов форм по нечетким моделям распределенных доменов. Приведены инвариантные топологические характеристики геометрических объектов, когерентные оценки вероятностных характеристик ритмических процессов с неизвестным периодом. Изложен единственный подход к решению некоторых задач дискриминантного и кластерного анализа. Описаны конструктивные и итерационные алгоритмы оптимизации разбития сложных систем на основе оптимального свертывания. Значительное внимание уделено вопросам автоматического распознавания и синтеза устноречевых сигналов, технической диагностики объектов и машин по их сигналам и полям, обработки и распознавания изображений и сцен, архитектуре процессоров обработки и распознавания сигналов и изображений, их фильтрации, анализу, восстановлению и синтезу, новым информационным технологиям и системам.

Розглянуто проблеми створення образного комп'ютера, теоретичні питання обробки та розпізнавання сигналів і зображень. Описано генеративну модель образного комп'ютера. Проаналізовано проблеми оптимальної розмітки та їх застосування в сегментації зображень і бінокулярному стереобаченні. Висвітлено комп'ютерні технології моделювання та керування візуальними образами людського обличчя у разі синтезу мовлення. Викладено підходи до опису та синтезу симетричних зображень. Наведено класифікацію аудіосигналів на базі нуль-переходів. Значну увагу приділено питанням діагностики об'єктів та машин за їх сигналами і полями, автоматичної обробки та розпізнавання зображень, цифровій фільтрації, кодуванню та відновленню сигналів і зображень.

Рассмотрены проблемы создания образного компьютера, теоретические вопросы обработки и распознавания сигналов и изображений. Описана генеративная модель образного компьютера. Проанализированы проблемы оптимальной разметки и их применения в сегментации изображений и бинокулярном стереовидении. Освещены компьютерные технологии моделирования и управления визуальными образами человеческого лица при синтезе речи. Изложены подходы к описанию и синтезу симметрических изображений. Приведена классификация аудиосигналов на основании ноль-переходов. Значительное внимание уделено вопросам диагностики объектов и машин по их сигналам и полям, автоматической обработки и распознавания изображений, цифровой фильтрации, кодированию и восстановлению сигналов и изображений.

Розроблено підхід до модельно-незалежного опису ефектів нових важких полів поза енергетичним масштабом стандартної моделі елементарних частинок у процесах розсіяння за низьких енергій. Показано, що для ефективних лагранжіанів, які описують відхилення від стандартної моделі елементарних частинок, вимога ренормованості теорії призводить до співвідношень, названих співвідношеннями ренормгрупи, на базі яких виведено можливі типи взаємодій ферміонних струмів стандартної моделі з важким нейтральним векторним бозоном (Z'-бозоном) поза мінімальною стандартною моделлю та стандартною моделлю з двома скалярними дублетами. Запропоновано величини для спостереження сигналів Z'-бозонів у процесах анігіляції електронів і позитронів у ферміонні пари. Отримано експериментальні обмеження для введених величин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г582.2

Рубрики:

Плівки

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: З32-503 + В368.33 + В379.2

Рубрики:

Теплотехнічні вимірювання

Кріокристали

Фізика напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж14479 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Увагу зосереджено на дослідженні сигналів нового важкого нейтрального векторного бозона (Z'-бозона) у зіткненнях гадронів високих енергій. На основі модельно-незалежної параметризації взаємодії Z'-бозона з частинками Стандартної моделі розглянуто Z' бозон у процесі Дрелла - Яна на прискорювачах Tevatron і LHC. За допомогою популярних засобів аналітичних обчислень і чисельного моделювання побудовано пакет для розрахунку параметрів Z'-бозона в цьому процесі розсіювання. Обчислено внески Z'-бозона в переріз розсіювання в області енергій понад 2 ТеВ в наближенні вузького резонансу. Виконано порівняння результатів цих обчислень з даними прямих пошуків в експериментах LHC. Встановлено, що наявні дані прискорювача LHC для енергії зіткнення 8 ТеВ мають знизити верхню границю для значень аксіальної та векторної констант зв'язку Z'-бозона з ферміонами Стандартної моделі принаймні на один порядок у порівнянні з результатами експериментів на прискорювачі LEP. Верхню границю для кута масового змішування Z'-бозона зі стандартномодельним Z-бозоном встановлено на рівні 10{\up\fs8 -4}. Розглянуто область енергій піка Z-бозона (60 - 120 ГеВ), у якій основний внесок Z'-бозона виникає за рахунок змішування Z - Z'. Запропоновано двопараметричні спостережувані величини, застосовні для пошуків сигналів Z'-бозона в цій області енергій. Показано, що у випадку універсальної взаємодії Z'-бозона з поколіннями ферміонів існує однопараметрична спостережувана величина.

Увагу приділено систематичному опису модельно-незалежного підходу до пошуку калібрувального Z' бозона у процесах розсіювання. Введено та застосовано до різних експериментальних даних спостережувані для експериментів на Великому електрон-позитронному колайдері (LEP) і Міжнародному лінійному колайдері (ILC), а також оптимальні спостережувані. Надано порівняння з модельно-залежними методами. Запропоновано підхід, ключовим елементом якого є певні співвідношення між константами взаємодії, що існують у ренормовних моделях, які розширюють стандартну модель елементарних частинок. Вони суттєво скорочують кількість параметрів, що підлягають вимірюванню, та визначають кінематику процесів розсіювання таким чином, що однозначно виділяють стани Z' бозона в сигнали. Надано оцінки різних констант взаємодії Z' бозона з легкими ферміонами.

Вивчено спостережувані для пошуку та посилення сигнали нового важкого нейтрального векторного бозона (Z' бозона) у процесах зіткнень елементарних частинок у сучасних та майбутніх експериментах з фізики високих енергій. Оброблено дані експериментів на Великому електрон-позитронному колайдері (ЦЕРН), Теватроні (Лабораторія Фермі), Великому гадронному колайдері (ЦЕРН) та отримано значення максимальної правдоподібності та інтервали довіри для констант взаємодії Z' бозона з лептонами та кварками. У лептонних процесах знайдено сигнали частинки на рівні одного-двох стандартних відхилень. Досліджено ефективність запропонованих спостережуваних для майбутнього Міжнародного лінійного колайдера. Моделюванням Монте-Карло на гратці відкрито зміну роду температурного фазового переходу з другого на перший при надзвичайно слабкій константі взаємодії в моделі скалярного поля зі спонтанним порушенням симетрії, знайдено ефект зникнення порушення симетрії при подальшому послабленні константи взаємодії скалярного поля.

The monograph is dedicated to the systematic description of a model-independent approach to searching for the Z' gauge boson in scattering processes. Observables proper to experiments at the Large electron-positron collider (LEP), the Large hadron collider (LHC), and the International linear collider (ILC) including the optimal observables are introduced and applied to different experimental data. Comparisons with model-dependent methods are given. The key element of the developed approach is specific relations between coupling constants, which exist in renormalizable models extending the standard model of elementary particles. They considerably reduce the number of parameters to be measured in experiments and specify the kinematics of scattering processes in such a way that Z' boson states can be picked out as unique signals. Estimations of different coupling constants of the Z' boson to light fermions are adduced.