Проаналізовано проблеми стандартної моделі, пов'язані з введенням електромагнітного поля як лінійної комбінації полів, на яких реалізуються представлення різних калібрувальних груп. Звернено увагу на те що в будь-якій моделі з калібрувальними полями, генератори, які входять до коваріантних похідних, можуть бути задані лише з точністю до переходу до еквівалентного представлення. Запропоновано вважати, що динамічні моделі з еквівалентними представленнями генераторів повинні бути фізично еквівалентними. Це означає вимогу симетрії лагранжіану відносно переходу від одного з еквівалентних представлень генераторів до іншого. Зокрема, в лагранжіані стандартної моделі маємо підвищувальний і понижувальний генератори групи SU(2). Закон групового множення визначає лише модулі матричних елементів цих генераторів, в той час як аргументи залишаються невизначеними. Невизначеність розглянуто як локальну. В різних точках простору-часу генератори можуть задаватися в різних еквівалентних представленнях. Компенсація невизначених аргументів матричних елементів генераторів групи SU(2) може бути проведена за допомогою локального U(1)-перетворення з введенням відповідного калібрувального поля, яке може розглядатися як електромагнітне. Проаналізовано переваги такого введення електромагнітного поля у порівнянні з методом, використаним у стандартній моделі.