Мета роботи - розроблення нових методів профілактики ускладнень вагітності в ранніх термінах за аномального розміщення плаценти. Обстежено 64 вагітних із низькою плацентацією в I триместрі гестації. 34 вагітним (основна група) з метою профілактики ускладнень вагітності в ранньому терміні гестації були призначені гестоген лютеіна 2 рази на добу по 100 мг і венотонік нормовен по 1 таблетці 2 рази на день протягом місяця. Контрольну групу склали 30 пацієнток, ведення вагітності у яких відбувалося відповідно до наказу N 417 МОЗ України. Ефективність застосованої терапії оцінено за клінічними даними, даними порівняння об'ємів хоріонів і розвитку його судинної системи у вагітних досліджуваних груп (з використанням спеціалізованої трьохмірної програми VOCAL), а також за допомогою доплерометричних досліджень кровотоку в спіральних артеріях. Запропонований метод профілактики у вагітних з низькою плацентацією в I триместрі гестації сприяє зростанню об'єму хоріона, інтенсивності кровотоку в його паренхімі та повноцінній перебудові спіральних артерій, що забезпечує адекватне формування плацентарно-маткового кровотоку. Необхідність проведення профілактики ускладнень вагітності в I триместрі за низької плацентації підтверджується також результатами клінічних досліджень - частота загрози переривання вагітності та кровотеч за застосування гестогенів та венотонічних засобів знижується відповідно в 2 і 3 рази.

У жінок із невиношуванням у ранні терміни вагітності під час ультразвукового дослідження вивчено об'єм плідного яйця, об'єм порожнини амніону та їх співвідношення. З використанням спеціальної тримірної програми VOCAL проведено підрахунок об'єму хоріона, оцінювання його судинної системи на основі визначення індексу васкуляризації (VI) та індексу кровотоку (FI). Мета дослідження - вивчення етапів росту та васкуляризації хоріона у випадку загрози переривання вагітності у I триместрі гестації. Обстежено 50 вагітних із загрозою невиношування в ранні терміни гестації: 30 осіб - із обтяженим акушерським анамнезом (ОАА), які одержували препарат мікронізованого прогестерону по 50 мг 3 - 4 рази на добу (основна група), і 20 вагітних, анамнез яких не був обтяженим і які знаходились на симптоматичній терапії (контрольна група). Аналіз частоти зустрічальності екстрагенітальної патології у групах дослідження засвідчив, що у жінок із невиношуванням та ОАА соматичні захворювання виявляли майже у 2 рази частіше, ніж в контролі (відповідно 60 і 30 %). Щодо частоти інфекційних ускладнень у I триместрі вагітності у групі жінок із загрозою переривання і ОАА у порівнянні з контрольною групою обстежених, достовірно частіше відзначали порушення піхвового мікробіоценозу у вигляді гарднерельозу (20 і 10 %), кандидозного кольпіту (30 і 5,5 %), а також урогенітальних інфекцій - хламідіозу, уреаплазмозу, мікоплазмозу (15 і 0 %). Усім вагітним проведено санацію вогнища інфекції у I триместрі гестації - місцева терапія, системне лікування - після закінчення процесів плацентації. Проведене дослідження встановило, що використання мікронізованого прогестерону за невиношування вагітності у I триместрі гестації сприяє зростанню об'єму хоріона, інтенсивності кровотоку в його паренхімі та повноцінній перебудові спіральних артерій як наслідку адекватного формування плацентарно-маткового кровотоку, що, безумовно, покращує прогноз подальшого перебігу вагітності.

Мета роботи - розробка нових методів профілактики первинної плацентарної дисфункції (ПД) у ранніх термінах гестації за низької плацентації (НП). Проведено обстеження 119 вагітних із НП. Даний діагноз встановлювався з 6 - 7 тиж гестації на підставі ехографічного дослідження. Основну групу створили 64 вагітних із низьким розташуванням хоріона, яким проводилася профілактика дисфункції плаценти з ранніх термінів гестації, розробленим авторами комплексом медикаментозних засобів, та контрольну групу - 55 жінок із НП, яким не проводилася профілактика ПД із ранніх термінів гестації. Лікувально-профілактичний комплекс включав: лютеїну, екстракт гінкго білоби, фоліо та біолектру. В основній та контрольній групах вагітних із НП було досліджено стан синтетичної функції за рівнями в крові білків вагітності: трофобластичного beta-глікопротеїну (ТБГ), alpha-мікроглобуліну фертильності (АМГФ) та гормональної функцій фетоплацентарного комплексу: хоріонічний гонадотропін (ХГ), прогестерон, плацентарний лактоген (ПЛ) і естрадіол. Обстеження проводились у 9 - 12 тиж гестації. За даними проведеного дослідження у вагітних основної групи відзначалося достовірне збільшення гормональних показників, зокрема ХГ, прогестерону та ПЛ, у порівнянні з контрольною групою. Також у вагітних із застосуванням профілактичного комплексу майже удвічі збільшилася концентрація ТБГ та на 29,2 % рівень АМГФ. Частота ускладнень вагітності в I триместрі в основній групі, де проводилася профілактика ПД з ранніх термінів гестації була достовірно меншою, ніж у групі контролю. Висновки: запропонований комплекс профілактики первинної плацентарної дисфункції за аномальної плацентації, у першу чергу, сприяє ліквідації гормонального та білкового дисбалансу в системі "мати - плацента - плід", надає змогу покращити матково-плацентарний кровообіг і мікроциркуляцію, покращити метаболічну функцію плаценти. Необхідність проведення профілактики первинної плацентарної дисфункції за НП підтверджується зменшенням частоти виникнення загроз переривання вагітності без кровотечі та з кровотечею.

Мета роботи - розробка нових методів профілактики первинної плацентарної дисфункції (ПД) за низької плацентації у ранні терміни гестації. Проведено обстеження 119 вагітних із низькою плацентацією в I триместрі гестації. Основну групу створили 64 вагітних із низьким розташуванням хоріона, яким проводилася профілактика дисфункції плаценти з ранніх термінів гестації, розробленим авторами комплексом медикаментозних засобів, та контрольну групу - 55 жінок із низькою плацентацією, яким не проводилася профілактика ПД із ранніх термінів гестації. Лікувально-профілактичний комплекс включав: препарат лютеіна, екстракт гінкго білоби, фоліо та біолектру. В основній та контрольній групах всім вагітним проведено доплерометричне дослідження в маткових і спіральних артеріях, а також визначено об'єм хоріона та показники об'ємного кровотоку в хоріоні. Під час доплерометричного дослідженно в основній групі відзначено зниження всіх індексів резистентності в маткових та спіральних артеріях, а також спостережено достовірне збільшення об'єму хоріона та індексу васкуляризації за трьохмірної ехографії у порівнянні з контрольною групою. Висновки: запропонований комплекс лікувально-профілактичних засобів (препарат лютеіна, екстракт гінкго білоби, фоліо та біолектру) сприяє нормалізації матково-хоріального кровотоку, відновленню ефективних ембріо-хоріальних взаємовідносин та значно знижує частоту подальшого розвитку первинної плацентарної дисфункції у вагітних із низьким розміщенням хоріона в ранні терміни гестації.