Метод інтегралів за траєкторіями у моделюванні Монте-Карло (ІТМК) для дуже простих моделей застосовано для з'ясування фізичних механізмів, що лежать в основі ізотопічного ефекту в сегнетоелектриках із водневими зв'язками. Зумовлені дейтеруванням геометричні ефекти у водневих зв'язках досліджено за допомогою загальної тривузлової моделі, в якій використовуються подвійний потенціал Морзе та потенціал Морзе між киснями; параметри моделі вибрано так, щоб пояснити різноманітні загальні властивості низки сполук із водневими зв'язками. З розрахунків у межах цієї моделі випливає виникнення геометричного ефекту (ефекту Уббелоде): видовження водневого зв'язка при дейтеруванні, і це згоджується з тим, що спостерігається в сегнетоелектриках із короткими водневими зв'язками. Використовуючи для параметрів потенціалів результати першопринципних розрахунків, розвинено одновимірну модель, в якій білінійні протон-протонні взаємодії розглядаються в наближенні середнього поля. Ця модель використовується для дослідження квантових ефектів у ядрах, які призводять до виникнення геометричного ефекту в кристалах KDP. Підхід ІТМК надає змогу виявити, що протони тунелюють більш ефективно вздовж одновимірного ланцюжка, ніж дейтрони; це спричиняє появу сильного притягувального центра, який зменшує відстань між атомами киснів. Цей механізм, який базується на кореляції між тунелюванням і геометричними змінами водневих зв'язків, призводить до виникнення сильного геометричного ефекту в ланцюжку у впорядкованій фазі за низьких температур, що добре узгоджується з експериментальними даними.