Наведено результати обчислювального експерименту, мета якого - уточнення реальної швидкодії арифметичних алгоритмів з використанням арифметики довільної точності під час реалізації на мовах програмування C++ та Python. Як математичну модель для арифметичних алгоритмів обрано цілочисельну "машину, що складає". "Машина, що складає" - це математична абстракція, введена Р. Флойдом та Д. Кнутом, суть якої полягає у тому, що лише за допомогою операцій додавання, віднімання, порівняння, присвоювання й обмеженої кількості регістрів можна з прийнятною обчислювальною ефективністю виразити більш складні операції, такі як знаходження лишку за модулем, множення, знаходження найбільшого спільного дільника, піднесення до степеня за модулем. Особливістю даної реалізації є використання арифметики довільної точності, що може бути корисним для використання у криптографічних алгоритмах.

Висвітлено результати досліджень сучасних мов програмування, які використовуються з метою розробки програм для окремих вузлів сучасних систем надання телекомунікаційних послуг. Визначено, що однією з найбільш перспективних підходів до створення сучасних систем надання телекомунікаційних послуг є технологія OpenFlow Softswіtch. Показано, що на основі мов програмування С та Java, розроблено спеціальні мови програмування мереж - Frenetic, NetCore і Nettle. Найбільш популярною мовою програмування серед програмістів, в т.ч. і сучасних систем надання телекомунікаційних послуг, є мова Java.

Наведено результати обчислювального експерименту, мета якого - уточнення реальної ефективності арифметичних алгоритмів цілочисельної "машини, що складає". "Машина, що складає" - це математична абстракція, введена Р. Флойдом та Д. Кнутом, суть якої полягає у тому, що лише за допомогою операцій додавання, віднімання, порівняння, присвоювання й обмеженої кількості регістрів можна з прийнятною обчислювальною ефективністю виразити більш складні операції, такі як знаходження лишку за модулем, множення, знаходження найбільшого спільного дільника, піднесення до степеня за модулем. Особливістю даного експерименту є використання арифметики довільної точності, що може бути корисним для використання у криптографічних алгоритмах. В результаті дослідження було одержано практичні оцінки складності основних алгоритмів цілочисельної "машини, що складає".

Розроблено архітектуру інструментального засобу, який надає змогу стежити за станом показників датчиків, збирати статистичну інформацію з використанням сучасних мобільних і бездротових технологій та рішень. Засіб складається з програмного й апаратного забезпечення, яке у сукупності взаємодіє між собою за принципом клієнт-сервер, використовуючи різні протоколи обміну інформацією. Створено випробувальний зразок, який доводить коректність роботи інструментального засобу.

Проведено дослідження способів планування запуску різних програм на персональному комп'ютері. Розглянуто основні проблеми з роботою великих команд серед IT-спеціалістів, і загальні складності при відкладеному запуску необхідних програм. Здійснено аналіз, який доводить, що сьогодні все більше IT-компаній переходять на віддалений режим роботи, а це супроводжує ненормований графік і роботу команди розробників у різних часових поясах, тому розробка та супровід програмного забезпечення для планування програмних завдань є доцільними та актуальними. Приділено увагу факторам, що виникають на більш загальному рівні у світі та всередині самих IT-компаній. Мета роботи - висвітлення основних аспектів проведеного дослідження та етапів створення спеціального програмного рішення, яке забезпечує розв'язок задачі узгодженої роботи колективу розробників програм. Зокрема, надає можливість задавати перелік програм для запуску, обирати власні умови запуску програм, відображати стан завдань у реальному часі. Крім того, виконувати паралельний запуск програм в окремих часових лініях і зберігати повний звіт про виконані завдання.