Вивчено епідеміологічні тренди показників захворюваності на внутрішньошлуночкові крововиливи (ВШК) та ВШК-асоційовану інвалідизуючу патологію, серед передчасно народжених немовлят Полтавської області за 2009 - 2015 рр. Ідентифіковано чинники, що асоціюються з розвитком важких ВШК у передчасно народжених дітей. Достовірними прогностичними змінними розвитку важких ВШК при множинному логістичному регресійному аналізі є: гестаційний вік (β=-1,27; р=0,000), безводний період менше за 24 год. (β= 6,72; р=0,020), введення 0,9 % розчину натрію хлориду під час реанімації (β=2,82; р=0,042), артеріальна гіпертензія (β=3,47; р=0,026), рівень лейкоцитів ≥15х109/л (β=2,87; р=0,028), а прогностична модель з встановленими змінними має високі операційні характеристики – площу під ROC кривою 0,9850. Прогностична модель розвитку постгеморагічної вентрикулодилятації, розрахована при множинному аналізі, включає: вроджене інфікування (β=1,22); рівень глюкози (β=-0,35); діастолічний АТmin на 2 добу життя (β=-0,24), і має площу під ROC кривою 0,8758. Прогностична модель розвитку летальних наслідків у новонароджених з ВШК, яка включає: інтубацію під час проведення реанімаційних заходів (β= -4,16), наявність у дитини важкого РДС (β=4,4), рівень тромбоцитів ((β=-0,02) та рівень лейкоцитів (β=0,11) на 1 добу життя має площу під ROC кривою – 0,9373. Визначено, що поєднання домінантних моделей гена eNOS (аа+ba vs. bb) та гена АСЕ (DD+ID vs. ІІ) асоціюється з летальними випадками, а наявність поєднання домінантних моделей ID&DD гена АСЕ та AC&CC гена AGTR1 – з постгеморагічною вентрикулодилятацією. Обгрунтовано та розроблено ефективність пакету рішень з прогнозування та попередження розвитку важких ВШК та їх несприятливих наслідків у передчасно народжених дітей, інноваційними елементами якого є: алгоритм визначення новонароджених підвищеного ризику щодо розвитку ВШК та їх несприятливих наслідків, міждисциплінарний та міжпрофесійний комунікаційні чек-листи, чек-лист моніторингу за станом дитини одразу після народження. Впровадження вказаного пакету рішень у Полтавському перинатальному центрі дозволило підвищити виживання немовлят з вагою менше за 1000 г при народженні (з 50,0 % до 81,2 %, р=0,024) на тлі зниження у них частоти виникнення важких ВШК (з 18,1 % до 13,4 %, р=0,038) та інвалідизуючих станів (з 9,6 до 1,5 %, р=0,046).