Розглянуто особливості реалізації романтичного мотиву двосвіття/двійництва в романі "Мальва Ланда" сучасного українського письменника Ю. Винничука. Стверджено, що в цілком постмодерністському за змістом та поетикою творі наявний романтичний складник (як тип творчості) і що зазначений мотив є її яскравим атрибутом. Здійснено аналіз основних форм вияву мотиву: зображення образів уявно-ідеального та сатирично-пародійного світів, творення системи персонажів-двійників та ін.

Статтю присвячено дослідженню наддністрянських діалектних одиниць, зокрема вивченню їхньої індивідуально-авторської специфіки у художній творчості. Мета розвідки - обгрунтування специфіки наддністрянських діалектних одиниць та їхніх локальних фонетичних рис у прозовій творчості Ю. Винничука. Завдання студіювання: висвітлити специфіку роботи письменника з діалектними одиницями; схарактеризувати фонетичні особливості наддністрянського діалекту та його номінацію; сформувати корпус використаних письменником наддністрянських говіркових одиниць на фонетичному рівні; виявити та схарактеризувати специфіку репрезентації діалектних елементів у прозових творах Ю. Винничука за фонетичним рівнем мовної структури. Об'єктом дослідження є мова прозових творів Ю. Винничука, у яких представлені діалектні елементи. Предмет дослідження - наддністрянські лексичні діалектизми (зокрема їхні фонетичні особливості) в художніх творах зазначеного письменника. Джерельною базою слугували романи Ю. Винничука "Танго смерті", "Мальва Ланда" та збірка оповідань "Вікна застиглого часу". Дослідження фактичного матеріалу проведене в аспекті синхронії на основі загальнонаукового методу спостереження й опису мовних явищ. Застосовано прийоми зовнішньої та внутрішньої інтерпретацій. Специфіку наддністрянських лінгвальних елементів встановлено за допомогою зіставного методу, метод контекстуального аналізу дозволив зафіксувати говіркові риси на всіх мовних рівнях і встановити значення певної лексеми в певному контексті. Сформовано корпус використаних письменником наддністрянських говіркових одиниць та виокремлено фонетичні одиниці наддністрянського говору (у суфіксі -ськ- звук [с'] переходить у [с]; випадки апокопи; наявність алегроформ; чергування [о] з [і] та [о] з нулем звука; перехід у ненаголошеній позиції [е] в [и]; асиміляція за м'якістю передньоязикових зубних твердих приголосних; регресивна суміжна дисиміляція за способом творення: [чт] >> [шт]; перехід [а] в [е] після м'яких і шиплячих приголосних; вживання на початку слова перед голосними протетичних [г], [в]; перехід ненаголошеного [о] в [у]; відсутність вставного [л] після губних; депалаталізація [р]; вживання замість мй мн). Доведено, що використані фонетичні лінгвальні елементи достатньо репрезентують наддністрянський говір. Виділені фонетичні діалектизми є категорією стилістичною, їхнє використання підпорядковується художнім установкам - відтворенню природного мовлення героя, вказівці на його приналежність до певної етнографічної групи. Перспективи подальшого студіювання заявленої проблеми вбачаємо у грунтовному дослідженні діалектних одиниць у сучасній художній прозі, зокрема наддністрянського говору, оскільки він є одним із найменш досліджуваних у цьому аспекті.