Проаналізовано математичні одно- і двопараметричні моделі, що використовуються для опису процесу подрібнення будівельних матеріалів та руд, з метою їх можливого застосування для опису процесу подрібнення металевих порошків. Експериментальну перевірку проведено на порошках заліза ПЖР-3 (ГОСТ 9849-88) та сталі ШX15, одержаних після утилізації відходів підшипникового виробництва. Найбільш точно (з найменшою розбіжністю між теоретичними та експериментальними результатами) процес подрібнення металевого порошку описує кінетичне рівняння К. А. Разумова.

Розглянуто теоретичні основи фізикохімії та технології нанесення одно- та двошарового покриття на основі (Cu⁰+Cu₂О), (Ni⁰+P), Pb⁰ на поверхні карбонізованих вуглецевих волокон. Досліджено трибологічні властивості вуглецевих волокон на модельному фрикційному контакті сталь ШX-15 - сталь ШХ-15 у кульовому млинку. Наведено результати антифрикційних випробувань полімерних композитів на основі політетрафторетилену та вуглецевих волокон з Ni⁰ - Cu⁰ та Cu⁰-Ni⁰ покриттями, які підтвердили високу ефективність розроблених полімерних композитів з наповнювачами - мідненими вуглецевими волокнами у реалізації явища вибіркового переносу міді під час тертя та зношування. У науковий обіг введено нові показники: оцінювання щільності покриттів металами високодисперсних карбонізованих вуглецевих волокон, одержаних за хемо-механо-активаційною технологією, та оцінювання часового ефекту післядії впливу на інтенсивність зношування та коефіцієнт тертя полімерних композитів, які наповнені такими активованими вуглецевими волокнами. Виявлено та досліджено явище удосконалення турбостратної структури вуглецевих волокон під час хемо-механічної активації у динамічному контакті поверхонь твердих тіл, яке раніше було відоме для карбоновмісних матеріалів на стадії метаморфізму та термообробки за надвисоких тисків і температур.