Проблема ОКР в даний час досить актуальна. Незважаючи на проведені дослідження і розробку нових методів ПфТ та ПсТ, лікування хворих даної категорії залишається складним завданням. Наведено теоретичне опрацювання та практичне вирішення важливої задачі у галузі психіатрі, а саме формування критеріїв, розробки алгоритму лікувальних та реабілітаційних заходів, а також створення інструментарію диференційної діагностики ОКС, а саме при ОКР та ШTP з ОКС на підґрунті виявлення й аналізу їх клінічної типології. Усього у дослідженні за умови отримання інформованої згоди взяло участь 165 пацієнтів у віці від 18 до 48 років, які перебували стаціонарному лікуванні в ТМО "Психіатрія" у м. Києві та амбулаторному лікування кафедри психіатрії, психотерапії та медичної психології НМАПО імені П. Л Шупика з симптомами ОКР. За допомогою критеріїв МКХ-10 сформували дві групи. Перша група, в яку ввійшло 96 пацієнтів (58,2 %) з діагнозом ОКР (F42) і було названо групу - F42. Друга група, що включила 69 пацієнтів (41,8 %), у яких був діагностований шизотиповий розлад з домінантною обсесивно-компульсивною симптоматикою (ШтР з домінантною ОКС), яку позначили як групу F21. Важливою складовою оптимізації стало виділення чотирьох типів ОКС, що дало можливість розробити диференційовану програму комплексного лікування та впровадити процедурно-алгоритмічний маршрут пацієнта з ОКС. Отримані дані дозволили розробити ефективну психотерапевтичну програму у досліджуваного контингенту, яка передбачала застосування КБТ та ГшТ. Терапія проводилася у вигляді 26 сесій, тривалістю 60 хвилин. Перша та остання сесії були виключно діагностичними. Надалі робота полягала з ОК-циклом, механізмами захисту та копінг-стратегіями. Отже, була розроблена та впроваджена диференційована програма комплексного лікування та алгоритмічний маршрут пацієнта з ОКС. Аналіз результатів проведеної лікувально-реабілітаційної роботи дозволив зробити висновок, що застосування такого терапевтичного комплексу сприяло редукції симптоматики ОКР, зменшенню тривалості лікування та збільшенню періодів ремісії, підвищенню якості життя та соціального функціонування.