Мета роботи - навести еволюцію уявлень, систем і класифікацій гастритів: Сіднейського консенсусу (1990 р.), Сіднейсько-Х'юстонської модифікації (1994 р.), Віденської класифікації (1998 р.), OLGA/OLGIM (2008 р.), Kioto (2014 р.), MAPS ІІ (2019 р.), Маастрихт VI (2022 р.). Під час роботи проаналізували 25 джерел інформації. Хронічний гастрит (ХГ) - клініко-морфологічний діагноз, а клінічні форми (типи) гастритів, що розрізняють, мають характерні морфологічні критерії. В Сіднейській системі окремо описують зміни в антрумі та тілі шлунка. Тому досі немає чітких критеріїв стратифікації ризику раку шлунка (РШ), і це ускладнює об'єктивний аналіз прогресування запалення й атрофії. OLGA/OLGIM системи запропоновано для визначення стадії атрофії та кишкової метаплазії (КМ). Автори Кіотського консенсусу доповнюють та уточнюють етіологічний розділ ХГ. У MAPS II хронічний атрофічний гастрит (ХАГ) і КМ оцінюють як передракові стани, оскільки вони збільшують ризик розвитку раку шлунка та є фоном для виникнення дисплазії та аденокарциноми. Пацієнтам із дисплазією та без видимих змін слизової оболонки рекомендована високороздільна ендоскопія з забарвленням. Їх необхідно обстежувати через 6 місяців, якщо виявлено високий ступінь дисплазії, та через 12 місяців при низькому. Хворі з КМ та однією локалізацією мають високий ризик виникнення раку шлунка. Однак високий ризик не дає підстав для наступного спостереження в багатьох випадках, коли високоякісна ендоскопія з біопсією не показує тяжкої атрофії. Пацієнтам із КМ однієї локалізації з фамільною історією раку або з неповною КМ і персистенцією Helicobacter pylori (H. pylori) хромоендоскопія з біопсією показана 1 раз на 3 роки. Хворих із розширеними станами атрофічної агресії (виражені атрофічні зміни та/або КМ в антрумі й тілі за системою OLGA/OLGIM III/IV) необхідно обстежувати шляхом хромоендоскопії з біопсією кожні 3 роки. Пацієнтам зі значною атрофією та сімейним раком показані хромоендоскопія та біопсія кожні 1 - 2 роки після первинної діагностики. Хворим на аутоімунний гастрит діагностика рекомендована кожні 3 - 5 років. Згідно з Маастрихт VI, H. pylori - основний етіологічний фактор аденокарциноми шлунка, включаючи проксимальний рак шлунка. Висновки: після ретельного вивчення й аналізу зроблено висновок про поступовий розвиток принципів доказової медицини в питанні щодо удосконалення клініко-морфологічної діагностики хронічного атрофічного гастриту як передраку шлунка.