Мета дослідження - висвітлити феномен надзвичайно поширеного порушення харчової поведінки - нервової орторексії. Дослідження є однією з перших спроб саме емпіричного вивчення специфіки генези нервової орторексії у сучасному українському суспільстві. Дослідження здійснювалось впродовж 2015 - 2016 рр. Емпіричним шляхом вивчались особливості потребово-мотиваційної сфери індивідів з ознаками орторексії. Вибірку склали 260 осіб, чоловіків та жінок середнього віку, мешканців м. Київ. Методичну базу склали такі методики: "Метод парних порівнянь В. В. Скворцова"; "Римський опитувальник нервової орторексії" (ORTO-15); опитувальник "Багатовимірна шкала перфекціонізму" Х'юїтта - Флетта. У результаті проведеного дослідження було констатовано значну поширеність орторексії в сучасному українському суспільстві (66,6 % досліджуваних). Виявлено, що найменш важливими для респондентів із орторексією є соціальні потреби, важливішими постали потреби в безпеці, самоактуалізації, а найважливішою - потреба у самоствердженні. Встановлено прямий зв'язок між орторексією, перфекціонізмом, потребою у самоствердженні та самоактуалізації. За результатами дослідження доведено, що діагностичний інструментарій - опитувальник ОРТО-15 - має свої обмеження, оскільки не визначає схильність до орторексії внаслідок впливу соціального оточення та модних уподобань. Діагностичні критерії орторексії, запропоновані Мороуз, також потребують подальшого доопрацювання. Існує нагальна потреба подальшого вивчення даного розладу, вдосконалення існуючих та конструювання нових методик діагностики орторексії, розширення кола досліджень, а також впровадження світового досвіду практичної роботи з особами з порушеннями харчової поведінки у сучасну українську практику психотерапії.