У результаті виконаної дисертаційної роботи здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-прикладної задачі, що полягає в удосконаленні методу Бішопа для розрахунку стійкості укосів земляного полотна автомобільних доріг та схилів для умов Алжиру. Актуальність теми підтверджується передумовами (зсуви, оповзні, наслідки землетрусів), які виникають на дорожній мережі Алжиру. Також актуальність підтверджується тим, що в умовах Алжиру не існує простого інженерного методу розрахунку стійкості схилів і укосів виїмок чи насипів із комплексним врахуванням сил від дії землетрусів, грунтових вод та утримуючих сил від армування. Суть удосконалення методу полягає у введенні значень змінних (с') і (ер') в критерій руйнування Кулона-Мора з метою врахування втоми ґрунту, параметр (Р) для врахування впливу сейсмічних зусиль, силу (г) для врахування частини води, що просочилася, і армуючої сили від шарів геосинтетиків (Geo) у багатокутник сил Бішопа, який повинен бути в рівновазі. На основі розробленого методу у дисертаційній роботі розроблена методика розрахунку армованих геосинтетичними матеріалами укосів земляного полотна автомобільних доріг, яка дозволяє робити інженерні розрахунки стійкості укосів земляного полотна автомобільних доріг та схилів. У роботі також було виконане математичне та числове моделювання стійкості укосів і схилів та перевірка адекватності розробленого методу. Ще однією із задач досліджень було розроблення методу застосування геоінформаційних систем (ГІС) для прокладання трас нових автомобільних доріг в умовах гірського Алжиру з врахуванням оцінки стійкості схилів. Розроблений метод аналізу даних ГІС дозволив побудувати карту зсувів на автомобільній дорозі А1 провінція Буйра. Розрахована нова траєкторія траси значно знижує ризики (до ЗО %) і втрати дорожньої галузі при зміні траєкторії всього лише в 21 % при обході районів з найбільш високою ймовірністю виникнення зсувів.

Статтю присвячено дослідженню наддністрянських діалектних одиниць, зокрема вивченню їхньої індивідуально-авторської специфіки у художній творчості. Мета розвідки - обгрунтування специфіки наддністрянських діалектних одиниць та їхніх локальних фонетичних рис у прозовій творчості Ю. Винничука. Завдання студіювання: висвітлити специфіку роботи письменника з діалектними одиницями; схарактеризувати фонетичні особливості наддністрянського діалекту та його номінацію; сформувати корпус використаних письменником наддністрянських говіркових одиниць на фонетичному рівні; виявити та схарактеризувати специфіку репрезентації діалектних елементів у прозових творах Ю. Винничука за фонетичним рівнем мовної структури. Об'єктом дослідження є мова прозових творів Ю. Винничука, у яких представлені діалектні елементи. Предмет дослідження - наддністрянські лексичні діалектизми (зокрема їхні фонетичні особливості) в художніх творах зазначеного письменника. Джерельною базою слугували романи Ю. Винничука "Танго смерті", "Мальва Ланда" та збірка оповідань "Вікна застиглого часу". Дослідження фактичного матеріалу проведене в аспекті синхронії на основі загальнонаукового методу спостереження й опису мовних явищ. Застосовано прийоми зовнішньої та внутрішньої інтерпретацій. Специфіку наддністрянських лінгвальних елементів встановлено за допомогою зіставного методу, метод контекстуального аналізу дозволив зафіксувати говіркові риси на всіх мовних рівнях і встановити значення певної лексеми в певному контексті. Сформовано корпус використаних письменником наддністрянських говіркових одиниць та виокремлено фонетичні одиниці наддністрянського говору (у суфіксі -ськ- звук [с'] переходить у [с]; випадки апокопи; наявність алегроформ; чергування [о] з [і] та [о] з нулем звука; перехід у ненаголошеній позиції [е] в [и]; асиміляція за м'якістю передньоязикових зубних твердих приголосних; регресивна суміжна дисиміляція за способом творення: [чт] >> [шт]; перехід [а] в [е] після м'яких і шиплячих приголосних; вживання на початку слова перед голосними протетичних [г], [в]; перехід ненаголошеного [о] в [у]; відсутність вставного [л] після губних; депалаталізація [р]; вживання замість мй мн). Доведено, що використані фонетичні лінгвальні елементи достатньо репрезентують наддністрянський говір. Виділені фонетичні діалектизми є категорією стилістичною, їхнє використання підпорядковується художнім установкам - відтворенню природного мовлення героя, вказівці на його приналежність до певної етнографічної групи. Перспективи подальшого студіювання заявленої проблеми вбачаємо у грунтовному дослідженні діалектних одиниць у сучасній художній прозі, зокрема наддністрянського говору, оскільки він є одним із найменш досліджуваних у цьому аспекті.