На основі численних розрахунків обгрунтовано необхідність урахування фільтраційних сил в оцінці стійкості укосів грунтових споруд під час зниження рівня води у б'єфі.

Встановлено динаміку депресійної поверхні в тілі грунтової споруди трапецієподібного перерізу під час зниження рівня води в б'єфі.

Розглянуто проблему підвищення надійності конструкцій нижніх б'єфів протиерозійних гідротехнічних споруд. Розроблено новий тип конструкцій на базі використання принципово нових конструкцій гасителів енергії активного типу. Показано, що нові конструкції не мають реактивних елементів і забезпечують формування сталого тривимірного гідравлічного стрибка у зоні розтікання у широкому діапазоні зміни витрат, що пропускаються, та рівня побутових глибин. Наукове дослідження проведено з використанням статистичного підходу, який грунтується на базових положеннях математичної теорії планування експерименту. Для одержання статистичних моделей у вигляді ступеневих багатофакторних поліномів, які дають змогу сформувати у нижньому б'єфі потік з необхідними гідравлічними характеристиками, здійснено інтерполяційний експеримент на базі використання наближених D-оптимальних планів. Досліджено експлуатаційні характеристики розробленої конструкції нижнього б'єфа, розглянуто її здатність пропускати довгі тіла, що плавають, перемішуваного великоуламкового матеріалу, дрібнофракційні насоси та гідравлічні характеристики потоку у нижньому б'єфі трубчастої споруди у разі оптимальних співвідношень розмірів конструктивних елементів конструкції гасителя у широкому діапазоні витрат, що пропускаються, і двох режимах роботи споруди - напів- та безнапірному. Виведено теоретичне рівняння гідравлічного стрибка у шорсткому нахиленому призматичному руслі та одержано його рішення. Досліджено вплив шорсткості та нахилу дна на умови утворення гідравлічного стрибка з поверхневим виром.

Розроблено рекомендації щодо вибору раціональної конструкції облаштувань нижнього б'єфу однопрогінних шлюзів-регуляторів, обладнаних клапанними затворами. Методом лабораторних досліджень показано можливість утворення білякритичних течій у процесі експлуатації таких споруд. Розроблено класифікацію типів гідравлічних режимів у нижньому б'єфі досліджуваних регуляторів і визначено межі існування цих режимів. Створено методику проведення експериментів з використанням великої кількості донних п'єзометрів, яка дозволяє оцінити ступінь викривлення елементарних струминок у вертикальній площині. Одержано значення критерію Кохрана, що показали досить високий рівень відтворюваності характеристик потоку на установці під час формування білякритичних течій. Обгрунтовано необхідність врахування просторового фактора та розроблено відповідну методику розрахунку другої спряженої глибини білякритичних течій та максимальну глибину даних течій з хвилястою поверхнею за просторових умов. На підставі результатів лабораторних і натурних досліджень розроблено рекомендації для гідравлічного розрахунку та вибору раціональної конструкції гасителів енергії у нижньому б'єфі однопрогінних шлюзів-регуляторів з клапанними затворами.

  Скачати повний текст

На підставі даних 30-річних досліджень (1966 - 1995 рр.) проведено порівняльний аналіз ефективності розмноження севрюги в роки різної водності Волги. Виявлено зв'язок чисельності личинок, що скорочується, з гідрологічними факторами та пропусканням плідників на місця розмноження. За уловами личинок севрюги, що мігрують з руслових нерестовищ, розташованих у нижньому б'єфі Волгоградського гідровузла, визначено рибопродуктивність різних районів Волги. Наведено основні рекомендації щодо підвищення масштабів природного відтворення цього виду осетрових до середньобагаторічного рівня (2,25 тис. т). Тенденція різкого зниження ефективності нересту севрюги в нижній течії Волги в 1992 - 1995 рр. у подальшому може спричинити втрату нерестової частини її популяції.

Наведено дані про особливості поселень двох видів молюсків з роду Dreissena (D. polymorpha та D. bugensis) у перифітонних угрупованнях берегоукріплювальних споруд в нижньому б'єфі Канівської ГЕС. Наведено відомості про їх кількісні показники (щільність та біомасу), а також зміну цих показників протягом року. Встановлено, що за даних умов поселення дрейсени не перезимовують, виявлено зв'язок між щільністю поселень дрейсени та відстанню від греблі ГЕС в окремі періоди року.

На основі геоботанічних описів фітоценозів з участю Amorpha fruticosa L., що є окремими етапами первинної сукцесії різних висотних рівнів заплави, зроблених на території островів нижче Канівської ГЕС, наведено загальну характеристику динаміки рослинного покриву за участю цього виду. Використовуючи метод фітоіндикації, визначено основні характеристики показників екологічних чинників та напрями їх зміни у процесі ксеро-, мезо- та гідросерії. Виявлено, що A. fruticosa, маючи широкий фітоценотичний діапазон, входить до складу фітоценозів на всіх етапах сукцесії трьох рівнів заплави Середнього Дніпра. Закономірними у процесі сукцесії є якісні та кількісні зміни геоботанічних характеристик фітоценозів, як-от: кількість видів та їх склад, роль A. fruticosa як ценозоутворювача, вікова структура її ценопопуляцій. На основі методу фітоіндикації прослідковано відмінності фітоценозів, виявлено відносно широкий діапазон екотопів, що різняться за чинниками вологості та аерованості грунту, сприятливих для зростання A. fruticosa, а також закономірні тренди змін більшості екологічних чинників у процесі сукцесії.

На основі геоботанічних описів фітоценозів з участю Amorpha fruticosa L., що є окремими етапами первинної сукцесії різних висотних рівнів заплави, зроблених на території островів нижче Канівської ГЕС, наведено загальну характеристику динаміки рослинного покриву за участю цього виду. Використовуючи метод фітоіндикації, визначено основні характеристики показників екологічних чинників та напрями їх зміни у процесі ксеро-, мезо- та гідросерії. Виявлено, що A. fruticosa, маючи широкий фітоценотичний діапазон, входить до складу фітоценозів на всіх етапах сукцесії трьох рівнів заплави Середнього Дніпра. Закономірними у процесі сукцесії є якісні та кількісні зміни геоботанічних характеристик фітоценозів, як-от: кількість видів та їх склад, роль A. fruticosa як ценозоутворювача, вікова структура її ценопопуляцій. На основі методу фітоіндикації прослідковано відмінності фітоценозів, виявлено відносно широкий діапазон екотопів, що різняться за чинниками вологості та аерованості грунту, сприятливих для зростання A. fruticosa, а також закономірні тренди змін більшості екологічних чинників у процесі сукцесії.

Представлені дані про видовий склад, чисельність і біомасу личинок волохокрильців у перифітонних угрупованнях берегоукріплювальних споруд у нижньому б'єфі Канівської ГЕС. Виявлено закономірності змін їх чисельності і біомаси у залежності від відстані від греблі ГЕС у окремі періоди року. Виявлено зв'язок темпів росту личинок з цією відстанню.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д226 + Н77-022.8

Рубрики:

Гідрологія озер і водосховищ.Озерознавство

Гідротехнічне будівництво.Гідротехніка

Шифр НБУВ: Ж70590 Пошук видання у каталогах НБУВ