Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.384.3

Рубрики:

Streptomyces

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г261.371.1 + Г534.6

Рубрики:

Органічні системи

Шифр НБУВ: Ж24793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - виявлення сполук з антимікробною активністю в ряду похідних етилен-N,N'-біс(спіроіндол-3,3'-піроло[3,4-с]пірол-2а',5а'-дигідро-2,2', 6'(1H,1'H,5'H)-триону). Проведено дослідження антимікробної активності за допомогою методу дифузії в агар у модифікації колодязів. Дані мікробіологічного скринінгу показали виражену біологічну дію похідних етилен-N,N'-біс(спіроіндол-3,3'-піроло[3,4-с]пірол-2а',5а'-дигідро-2,2', 6'(1H,1'H,5'H)-триону) відносно грамнегативних Proteus vulgaris, Escherichiа coli, Pseudomonas aeruginosa і грампозитивних бактерій Staphylococcus aureus, Bacillus subtilis та грибів Candida albicans. Висновки: досліджено антибактеріальну активність похідних етилен-N,N'-біс(спіроіндол-3,3'-піроло[3,4-с]пірол-2а',5а'-дигідро-2,2', 6'(1H,1'H,5'H)-триону). Виявлено сполуки зі значним рівнем біологічної активності відносно грамнегативних бактерій: Proteus vulgaris, Escherichiа coli, Pseudomonas aeruginosa, грампозитивних бактерій: Staphylococcus aureus, Bacillus subtilis та грибів Candida albicans. За даними мікробіологічного скринінгу найбільш активними виявились сполуки: етилен-N,N'-біс(спіроіндол-3,3'-піроло[3,4-с]пірол-2а',5а'-дигідро-2,2', 6'(1H,1'H,5'H)-трион) 1 та етилен-N,N'-біс(спіроіндол-3,3'-піроло[3,4-с]пірол-5'-метил-2а', 5а'-дигідро-2,2',6'(1H,1'H,5'H)-трион) 2.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.703 + Л662.261.3

Рубрики:

Анельгезувальні, жарознижувальні та протизапальні засоби

Шифр НБУВ: Ж14678 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - синтез нових похідних на основі гексаметилен(етилен)-N,N'-біс(спіроіндол-3,3'-піроло[3,4-c]-пірол-2а', 5а'-дигідро-2,2',6'(1H,1'H,5'H)-тріонів) та 1'-(м-фенілен-N-малеїнімідо)-2a', 5a'-дигідро-1'H-спіроіндол-3,3'-піроло[3,4-c]пірол-2,2',6'(1H,1'H,5'H)-тріонів шляхом модифікації NH-групи пірольного фрагменту в положенні 4' (алкілування, ацилювання, нітрозування) та вивчення їх мікробіологічної активності. Розроблено шляхи подальшої хімічної модифікації похідних гексаметилен-(етилен)-N,N'-біс(спіроіндол-3,3'- піроло[3,4-c]пірол-2а',5а'-дигідро-2,2',6'(1H,1'H,5'H)-тріону) на прикладі етилен-N,N'-біс(спіроіндол-3,3'-піроло[3,4-с]пірол-5'-метил-2а',5а'-дигідро-2,2',6'(1H,1'H,5'H)-тріону), етилен-N,N'-біс(спіроіндол-3,3'-піроло[3,4-c]пірол-5'-ізопропіл-2а',5а'-дигідро-2,2',6'(1H,1'H,5'H)-тріону), гексаметилен-N,N'-біс(спіроіндол-3,3'-піроло[3,4-c]пірол-5'-бензил-2а',5а'-дигідро-2,2',6'(1H,1'H,5'H)-тріону) та 1'-(м-фенілен-N-малеїнімідо)-2a',5a'-дигідро-1'H-спіроіндол-3,3'-піроло[3,4-c]пірол-5'-метил-2,2',6'(1H,1'H,5'H)-тріону шляхом модифікації NH-групи пірольного фрагменту в положенні 4' (нітрозування) або NH-групи індольного фрагменту в положенні 1 (алкілування), або ацилювання одразу за двома положеннями. Будову одержаних сполук надійно підтверджено за допомогою інструментальних методів. На підставі одержаних даних мікробіологічного скринінгу показано високу біологічну дію синтезованих сполук відносно грампозитивних (Staphylococcus aureus, Bacillus subtilis), грамнегативних бактерій (Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Proteus vulgaris) і грибів (Candida albicans). Здійснено синтез вихідних та цільових сполук у класичних препаративних умовах з використанням інструментальних методів встановлення будови органічних сполук, методу дифузії в агар у модифікації колодязів. Висновки: проведено хімічну модифікацію моно- та біс-похідних спіро-2-оксіндол[3,3']піролу: синтезовано нові функціоналізовані нітрозопохідні, проведено реакцію алкілування та досліджено перебіг реакції ацилювання. Показано, що ацилювання відбувається одразу за двома положеннями - за вторинною аміногрупою пірольного та індольного фрагментів, в той час як алкілування перебігає за індольним фрагментом. Доведено будову одержаних сполук. Вивчено антимікробну дію синтезованих сполук.

Розглянуто актуальне завдання фармакології, що полягає у підвищенні ефективності кардіопротекції при гострій міокардіальній ішемії, шляхом застосування похідного 3,2'-спіро- піроло-2-оксіндолу - спіро[індол-3,1'-пірол[3,4-с]пірола]-5'-(4-метилфеніл)-3'- [2-(метилтіо)етил]-3а',6а'-дигідро-2'Н-спіро[індол-3,1'-піроло[3,4-с]пірол]- 2,4',6'(1Н,3'Н,5'Н)-тріону (сполука R-86), якому притаманна блокувальна дія відносно ферменту 11-β-гідроксистероїддегідрогенази першого типу та обгрунтовано доцільність і можливість створення на його основі нового лікарського засобу. Із використанням комплексного підходу до фармакологічного скринінгу встановлено, що сполука R-86 дозою 10 мг/кг внутрішньошлунково виявляє високу кардіопротекторну активність в умовах діатермокоагуляційного некрозу міокарда, адреналінової кардіоміопатії, кардіоцеребральної дисфункції та інфаркту міокарда. Виявлено багатовекторні механізми захисної дії сполуки R-86, які пов'язано з її антистероїдним ефектом, коригувальною дією на обмін монооксиду азоту, стимулювальним впливом на вінцевий кровообіг, усуненням енергодефіциту та лактат-ацидозу, що відбувається на тлі зменшення процесів пероксидного окиснення ліпідів, окисної модифікації пептидів і активації власної антиоксидантної системи.

Дисертацію присвячено підвищенню експлуатаційної довговічності виробів з низьколегованих конструкційних сталей (18ХГТ, 25ХГТ, 20ГЛ, 18Х2Н4МА та ін) високотемпературного гартування; ВТЦО та НТЦО; плазмова обробка (800 °С- 1600 °С), швидкісне термоциклічне азотування (20 °0-»1000 °С), які дозволяють створювати і регулювати метастабільні фазово-структурні градієнтні стани в повер¬хневих шарах виробів та підвищувати зносостійкість для різних умов зношування за рахунок розвитку у—*а' ДМПЗ. Встановлена градієнтна зміна фазового аустенітно-мартенситно-карбідного фа- зово-мікроструктурного складу цементованого шару низьковуглецевих конструк¬ційних сталей (25, 50Г, 20ГЛ, 18ХІТ, 25ХГТ, 12Х2Н4МА, 18Х2Н4МА, 20Х2Н4МА), в результаті термічної, термоциклічної обробок, швидкісного термо- циклічного азотування, плазмової обробки по глибині навуглецеваних шарів, через вплив на температури точок М„ і М„ Показано, що ці сталі можуть використовува¬тися для виготовлення деталей, які працюють в різних умовах зношування (адгезій- не, абразивне, ударно-абразивке). Встановлені оптимальні кількісні фазово-структурні склади поверхневих мо¬дифікацій (55-70 % метастабільного А*,,, 20-40 % мартенситу гарту, 7-15 % карбідів) для різних досліджених марок сталей і різних умов зношування та експлуатації, які забезпечують максимальні експлуатаційні властивості. Розроблено фізико-математичні моделі процесу формування диференційованих фазово-структурних метастабільних модифікацій цементованих шарів в результаті використання розроблених способів комплексних обробок, що включають цемента¬цію, способи термічної, термоциклічної обробок, плазмового впливу, додаткового ШТЦА. Створені моделі дозволяють ефективно управляти формуванням градієнт¬них фазово-структурних метастабільних станів і комплексів при використанні за¬пропонованих зміцнюючих технологій, а також розвитком у—»а* ДМПЗ для підви¬щення зносостійкості та експлуатаційної довговічності деталей машин. Результати дисертаційної роботи були впроваджені на виробництві в ПАТ «Азовмаш», промисловому підприємстві «Віктор» і показали підвищення дов¬говічності оброблених деталей: лопастей дробеметних апаратів з литої сталі 20ГЛ в 1,7-2 рази, молотків зернодробарок зі сталі 25 в 2,6-3 разів, а також рекомендовані до впровадження в машинобудівному підприємстві ТОВ «МАГМА» для зміцнення цементованих шестерень зі сталі 20Х2Н4МА. Розраховано річний економічний ефект від впровадження деталей машин, зміцнених за запропонованими технологія¬ми, який становить 92 800 тис. грн.