Присвячено вивченню музичної драми перетворень Сан Бо "Метелик. Шлях Поета" (2008) як національного китайського оперного міфу на основі узагальнення євроазійського досвіду. Пізнання ознак новітнього національного китайського оперного міфу здійснено на основі методологічних засад загальної та порівняльної міфооперології, інтро-, екстраміфологічного та ономатологічного методів (розроблені О. Рощенко). Встановлено, що з часу створення "Сивої дівчини" китайська опера пройшла шлях від демократичного тлумачення жанру до елітарної національної музичної драми перетворень, оперного міфу. На основі інтроміфологічного аналізу доведено: парадигматичну роль у формуванні оперного міфу Сан Бо відіграють сюжети, образи, міфологеми китайської міфології; філософська притча Чжуан-цзи; легенда про Закоханих Метеликів; переосмислення традиції кунцюй, пекінської опери; кінофільми за легендарним сюжетом. Екстраміфологічний аналіз сприяв встановленню європейських прообразів китайської музичної драми перетворень, розподілених на приховані (шекспірівські та тристанівські паралелі; міфологеми-ідеї оперного походження – пошуків раю, сакрального шлюбу, жертовності, спокути і спокуси, метаморфози, Liebestod; міфологеми-образи Блукача та Нареченої) та явні, втілені в авторській ремарці "Les Miserables" за романом В. Гюго, набуття китайською оперою значення "музичного роману", "lesen drama". Вестернізація сприяла набуттю інтертекстуальністю функції принципу організації національної китайської музичної драми перетворень. Синтез ознак європейської опери поемного типу, opera as drama, номерної, камерної опери, вокального циклу віршів з музикою, роману, традицій національних театрів шан'юецюй і хун'мейсі, пекінської опери, циклу віршів з музикою тлумачений як аналог міфологічного синкретизму (за О. Рощенко). Властивості іменної драматургії сприяють тлумаченню національної китайської опери як міфу.