Головним завданням створення цього проекту є перш за все те, щоб не померла ідея Кривенка і моя, яка втілилася в нашій книжці "Енциклопедія нашого українознавства". Тобто спроба створити портрет сучасної України, портрет не обмежений ніякими політичними, релігійними чи навіть суспільними рамками. Так як кожен з нас її бачить. Книжку ми створили з Кривенком так як ми її бачили, а тепер я би хотів щоб в Інтернеті кожен бажаючий українець, при умові якщо він має доступ до Інтернету, до комп`ютера і має бажання щось написати про цю країну, про життя яке його оточує, щоб він теж міг написати. І таким чином створити великий автопортрет сучасного українця.

Автор розповідає про життя та творчість української художниці і письменниці Марії Башкирцевої, яка народилася на Полтавщині, жила і працювала у Парижі, а за свій короткий життєвий шлях (померла від тяжкої хвороби на 24-му році життя) здобула великого успіху, залишив чимало художніх полотен, зокрема, на українські теми. Книга, що вийшла у Празі в серії "Майстри українського мистецтва", проілюстрована автопортретом та декількома репродукціями її художніх творів.

На матеріалі історичних джерел Київської Русі, козацьких реєстрів 1581 і 1649 рр., у яких зафіксовані імена, прізвища, прізвиська, географічні назви наших далеких предків, розкривається національний паспорт українців, доводиться, що вони на своїх етнічних землях споконвік автохтонна нація, державотворча спільнота, з притаманним їй прагненням за сприятливих умов відроджувати свою державність. “З синів Володимирових Русь упала, з Хмельницьких за Богдана на ноги повстала”, — твердять сучасники Хмельницького. Висуваються нові аргументи, що автором славнозвісної “Історії русів” були Григорій та його син Василь Политики. Микола Гоголь розглядається як український письменник, що спричинився до національного відродження у XIX ст. Показано гостру критику Тарасом Шевченком “погодінської теорії” про запустіння Наддніпрянщини в XIV-XVІ ст., яку в суверенній Україні намагаються відновити наші сучасні послідовники М. Погодіна і М. Каткова — академіки, доктори наук, публіцисти.