Монографія присвячена надзвичайно важливій проблемі травматології - транспортній іммобілізації. На основі системного аналізу автори дійшли висновку, що методи і засоби транспортної іммобілізації відстали у своєму розвитку - вони або вичерпали себе, або їхнє удосконалення потребує принципово нового методичного і технічного вирішення. З метою пошуку оптимальних рішень були вироблені методи ретенції відламків на догоспітальному етапі надання травматологічної допомоги. Сконструйовані універсальні ретенційні транспортні шини, які відповідають сучасним медико-технічним вимогам. Алгоритмування дало змогу спростити вибір оптимальної методики і техніки транспортної іммобілізації, зробити її використання доступним для широкого кола осіб. Монографія відкриває новий напрямок у використанні та вдосконаленні транспортної іммобілізації. Книга розрахована на травматологів, лікарів станцій швидкої допомоги та науковців.

Запропоновані показання до застосування способів оперативного і консервативного лікування і методика відновного лікування сприяють зниженню ускладнень за рахунок диференційованої тактики лікування залежно від типу перелому ДМПК, дозованої мобілізації ЛС на етапах реабілітації і використовування медикаментозного, фізіотерапевтичного лікування і ЛФК. Застосування комбінованого остеосинтезу (патент України № 8412 від 15.08.2005 р. і № 11631 від 16.01.2006 р.) показало його високу ефективність при повних внутрішньосуглобових переломах ДМПК типу 13С за рахунок відновлення конгруентності суглобової поверхні, розвантаження ЛС, додаткової стабілізації кісткових фрагментів і мобілізації ЛС у фізіологічній амплітуді протягом перших діб після операції. Доведений негативний вплив іммобілізації ЛС в термінах більш 4-х тижнів з моменту травми, що обмежує використання в клінічній практиці способів лікування, вимагаючих тривалої знерухомленості ЛС і сприяє застосуванню способів стабільно-функціонального остеосинтезу при переломах ДМПК зі зміщенням фрагментів для ранньої мобілізації в післяопераційному періоді.