З наведених найрізноманітніших груп пісенних, віршових форм і строф бачимо, яку багату та різноманітнуструктуру влробила українська пісенна традиція. Із цієї багатющої скарбниці тільки де-які з них, можна думати, що вони є принесені зовні; більша частина цих ритмічних форм в українській поезії розвинулась остільки самостійно, що їх можна вважати цілком оригінальними й витвореними тільки витонченою мистецькою душею українського національного ґенія. Це показує, яка висока мистецька його культура, яка багата та різнородна. Її можна порівнювати й ставити поруч тільки з античною грецькою поетичною творчістю та її пісенною строфою. Такою е й була українська пісенна творчість, такою й б^е, бо творчий дух української нації є незміримий у глибині і невгасимий у його творчих потугах.