Бази даних

Наукова електронна бібліотека - результати пошуку

Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Сортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком видання
Формат представлення знайдених документів:
повнийстислий
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (16)Книжкові видання та компакт-диски (1)
Пошуковий запит: (<.>K=БОГОСЛОВ’Я$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 3
Представлено документи з 1 до 3

   Тип видання:   наукове видання   
1.

Малышев, А. В.
Философские размышления в начале 21 столетия [Електронний ресурс] / А. В. Малышев. - 6-е изд., доп. и перераб. - К. : Прометей, 2008. - 234 с.

Рубрики:

  Текст у форматі PDF 12.36 Мб


Проблема миропонимания всегда волновала философов. И, наконец, знаний накопилось столько, что в образовании стала внедрятся эклектическая философия. Синтез эклектической философии, позволяет отметить, что во Вселенной существует «Стандартный алгоритм космической технологии», который проявляется по правилу «ВСЁ ИЛИ НИЧЕГО». Человек в этой системе всегда был человеком и образовался на биологическом поле гигантских животных. Различие психологии мужчин и женщин является следствием нетривиальности Вселенной, в которой внешнее управляющее устройстве отражено в мужском характере, а внутреннее - в женском. Оригинальность природы восточнославянского менталитета объясняется следствием уникальности географических условий где он произошёл и развивался. Существенным положением является недостаток некоторых микроэлементов и плодородие земельных ресурсов. В рамках синергетики замечается, что в идеале обществу тоже характерно правило «ВСЁ ИЛИ НИЧЕГО». Библия, это не только богословская парадигма, но и сборник рекомендаций духовности.



Кл.слова:
релігійна література -- релігія -- Біблія -- богослов’я

   Тип видання:   зб. статей   
2.

Щокін, Г.
Націоналізм як державна ідеологія: відверта розмова [Електронний ресурс] / Г. Щокін. - К. : Вид-во МАУП, 2005. - 52 с.

Рубрики:

Географічні рубрики:
  
  

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ


Георгій Васильович Щокін (1954 р.н., Запоріжжя) — українский соціолог і психолог. Кандидат психологічних наук, доктор філософії, доктор соціологічних наук (1996) . Професор (1995) . Засновник і президент Міжнародної Кадрової Академії, а також засновник і голова Наглядової ради Міжрегіональної Академії управління персоналом (МАУП) , голова правління Всеукраїнского благодійного фонду "Милосердя", заступник керівників Міжнародного біографічного центру (Англія) й Американского біографічного інституту (США) . Має вчені ступені в галузі психології, соціології та управління, професор богослов’я. Почесний доктор і професор, почесний і дійсний член (академік) університетів та академій України, Азербайджану, Англії, Білорусі, Киргизстану, Куби, Молдови, Польщі, Росії, Румунії, США.



Кл.слова:
культура -- нація -- країна

   Тип видання:   наукове видання   
Категорія: Релігія   
3.

Йосиф Сліпий
Твори Партіярха і Кардинала Йосифа [Електронний ресурс] = Opera omnia Josephi (Slipyj-Kobernyckyj-Dyčkovskyj) Patriarchae et Cardinalis : у 22 т. / Йосиф Сліпий ; зібрали І. Хома, І. Музичка ; Український католицький університет імені Св. Климента Папи. - Рим : [б. в.], 2000-2003

Рубрики:

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

Т. 16, ч. 1 : Історія Вселенської церкви на Україні. Т. 1. Від апостольських часів до князювання св. княгині Ольги (І-Х століття). - 2001. - 280 с.

Т. 16, ч. 2 : Історія Вселенської церкви на Україні. Т. 2. Друга золота доба: від загального введення християнства св. Володимиром до викликання церковного роздору за князя Володимира Мономаха (988-1125 рр.). - 2003. - 352 с.

Т. 17 : Історія Вселенської церкви на Україні. Т. 3, ч. 1. Від впровадження царгородського роздору на Україні до введення Флорентійської унії (1125-1439 рр.). - 2000. - 304 с.


Патріарх і кардинал Йосип Сліпий народився в селі Заздрість на Тернопільщині 17 лютого 1892 року. Після завершення навчання у Львові, Інсбруку (Австрія), Римі й Парижі, став професором і ректором Львівської Духовної семінарії та Богословської академії, утвореної Митрополитом Андреєм Шептицьким у 1933 році. Його докторська дисертація торкалася питання тринітарного богослов’я, а, зокрема, пневматології – вчення про Святого Духа, де він обґрунтовує Третю Особу Божу як співвіддих любові між Богом Отцем і Богом Сином. В 1930 р. о. Йосиф став дійсним членом Наукового Товариства ім. Т. Г. Шевченка. Був плідним письменником, деякі з його праць нараховують до двадцяти томів. Редагував богословський журнал “Богословія”. У 1939 р. Митрополит Андрей висвячує о. д-ра Йосифа Сліпого на єпископа, котрий після його смерті 1 листопада 1944 року переймає провід Української Греко-Католицької Церкви. 11 квітня 1945 року радянська влада заарештувала Архиєпископа Йосифа. Як політв’язень провів 18 років в етапах, у сталінських тюрмах, таборах особливого режиму, де завдяки непохитній волі здобув ім’я безстрашного свідка віри. На засланні написав твір “Історія Вселенської Церкви на Україні” в 5-ти томах. Після втручання Папи Івана XXIII та Президента США Джона Кеннеді його було звільнено у 1963 р. Приймав участь у ІІ Ватиканському Соборі, де у Базиліці св. Апостола Петра велика духовна аудиторія вітала його як ісповідника віри. Упродовж наступних двадцяти років Патріарх Йосиф намагався активізувати життя Української Греко-Католицької Церкви на Заході. Він заснував Український Католицький Університет з філіалами в різних країнах світу і збудував церкву святої Софії у Римі, яка стала осередком для українськаї діаспори в Італії. Патріарх Йосиф активно працював у царині екуменізму. У червні 1976 року видав пастирське послання “Про послання в Христі”, наголошуючи, що між Православною й Католицькою Церквами немає суттєвої різниці. Патріарх закликав: “Дивімося на своє власне духовне добро, на спасіння наших душ – і тоді буде між нами єдність, в першу чергу на церковному полі, а опісля – на національному й державному! Треба добро церкви й народу ставити вище своєї марної особистої амбіції і своїх особистих чи гуртових користей!” Помер 7 вересня 1984 року. Після Проголошення Декларації про Незалежність України, 27 серпня його останки перевезли до Львова, де вони, за участю понад мільйона вірних, були поховані в крипті Архікатедрального Собору св. Юра. Серед присутніх на перепохованні були присутні – перший Президент України – Леонід Кравчук та Патріарх УАПЦ – Мстислав Скрипник.



Кл.слова:
історія церкви -- медієвістика -- екуменізм -- Київська Русь
 

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського