В разные годы «Союз Правых Сил» претендовал на статус резервной партии власти, звание конструктивной оппозиции и передового отряда либерального реванша. История СПС – это история развития правой идеологии в постельцинской России: взлеты, падения, попытки найти свое место в формирующейся властной вертикали. Книга писателя и политолога Кирилла Бенедиктова, основанная на многочисленных интервью и анализе партийных документов, является первым в России исследованием политической деятельности СПС за весь период существования этой партии.

Монографія містить змістовний науковий виклад нових теоретичних засад технології розроблення сімейств програмних систем (СПС) у генерувальному програмуванні (ГП). Визначено нову методологію виготовлення СПС з готових програмних ресурсів (модулів, компонентів повторного використання – КПВ і програм) з використанням засобів ГП; теорію компонентного програмування; засоби моделювання членів СПС предметно-орієнтованими мовами DSL (Domain Specific Language), нові моделі (взаємодії, варіабельності і життєздатності) СПС; нові проектні рішення щодо технології тестування з оцінюванням різних показників якості, розміру і вартості продукту СПС. Наведені формальні засоби специфікації компонентів та КПВ, як головних будівельних об’єктів в СПС, що накопичуються у репозиторії ГП для їх застосування методом збирання з них СПС. Розроблено нові засоби й інструменти тестування й оцінювання якісних та інших показників створених СПС. Запропоновано загальну структуру інструментально-технологічного комплексу підтримки інтегрованої технології виробництва окремих компонентів ПС у середовищі VS.Net, CORBA, Java, до якої включено набір технологій розробки КПВ, обслуговування КПВ у репозиторії, моделювання мовою DSL, взаємодії з різними середовищами, збирання різномовних КПВ у СПС, тестування, оцінювання тощо. Деякі результати оригінальні, не мають прототипу. В монографії подано результати досліджень, проведених у відділі ―Програмна інженерія― за фундаментальними проектами ІІІ–1–07 ―Розробка теоретичного фундаменту генерувального програмування та інструментальних засобів його підтримки‖ (2007–2011) та попереднього проекту ―Розробка теоретичних основ та методологічних засад компонентного програмування‖ (2002–2006).