У цій праці М. О. Максимовичем вперше було поставлене на наукові підвалини питання про місце української мови серед слов'янських, про її походження і взаємозв'язки з іншими східнослов'янськими мовами. Крім того, тут він класифікує українські діалекти, розрізняючи в малоруському наріччі такі групи говорів (за його термінологією – різності), як києво-переяславську, сіверську, слобожанську і волинсько-подільську, виділяючи серед них як основну і зразкову для української мови києво-переяславську групу, тобто середньонаддніпрянські говори.