У монографії висвітлено історію розвитку реферативної справи в світі та сучасний стан науково-інформаційної діяльності в Україні. Запропоновано нову концепцію побудови національної системи реферування, що грунтується на поєднанні принципів розподіленого аналітико-синтетичного опрацювання потоку вітчизняних наукових видань суб'єктами системи документальних комунікацій і централізованого формування загальнодержавної реферативної бази даних. Викладено методику аналітико-синтетичного опрацювання потоку наукової літератури, що базується на використанні ресурсоощадних комп'ютерних технологій. Розглянуто архітектуру національної системи реферування, форматне та лінгвістичне забезпечення бази даних "Україніка наукова", яка є ядром системи, основою для підготовки галузевих серій Українського реферативного журналу.