Українська держава, що відродилася на своїй стародавній території року 1648 під проводом гетьмана Богдана Хмельницького, в наслідок несприятливих військово-політичних умов під час війни з Польщею, зради союзника — Кримського хана тощо, звернулася р. 1653 до Московського царя Олексія Михайловича за протекцією та військовою допомогою. Розпочаті в січні 1654 р. переговори про умови майбутніх взаємовідносин між Українською державою — Військом Запорозьким та Московським царем продовжувались потім у Москві й там закінчились 27 березня 1654 р. складенням двобічного договору, що в історії придбав назву „Переяславського договору ”. Автор ставить собі завдання в цій праці, на підставі історичних документів провести історично-правовий аналіз актів Переяславського договору 1654 р. та подати оцінку їх характеру й юридичного значення.