Вип. 1. - 1995. - 71 с.

Пропонована наукова праця розглядає розвиток єврейської громадсько-політичної думки в Україні у історичній ретроспективі минулого століття, а також аналізує сучасні тенденції розвитку суспільної діяльності українського єврейства на початку ХХІ століття. Колективна монографія розрахована на політологів, істориків, студентів гуманітарних спеціальностей, усіх, хто цікавиться дослідженнями в царині української юдаїки.

Т. 1 : Документи до історії запорозького козацтва 1613—1620 pp.. - 446 с.

У монографії аналізуються джерела з соціальної історії запорозького козацтва кінця XVII - XVIII ст. Розглянуто стан наукового дослідження проблеми, історичні умови та специфіка формування джерельної бази, основні архівні зібрання України та інших країн Центрально-Східної Європи. Значну увагу приділено з'ясуванню інформаційного потенціалу виявлених джерел. Рекомендується науковцям, аспірантам, студентам - всім, xто цікавиться історією запорозького козацтва.

У монографії аналізуються джерела з соціальної історії запорозького козацтва кінця XVII - XVIII ст. Розглянуто стан наукового дослідження проблеми, історичні умови та специфіка формування джерельної бази, основні архівні зібрання України та інших країн Центрально-Східної Європи. Значну увагу приділено з'ясуванню інформаційного потенціалу виявлених джерел. Рекомендується науковцям, аспірантам, студентам всім, хто цікавиться історією запорозького козацтва.

Протягом великого періоду від XII по XVII століття Наддніпрянщина входила до територіального ядра формування Русі-України, етнічного осередку складання української народності. Тому є підстави, як вважають сучасні дослідники, розглядати Вольності Війська Запорозького, або Запорозький Низ, як „історичну землю”, окрему територію зі своєрідними рисами розвитку, узагальнення яких дасть можливість створити своєрідну модель функціонування Запорозької Січі не тільки як військово-політичного, але і як соціального організму.

Знелюднена українська історія не могла дати відповідей на чимало питань. Сучасна історична наука повернулась обличчям до особи в історії і вже багато епізодів української історії потрактовані інакше з огляду на людський чинник. Не виключення й історія України XVII–XVIII ст., в проблематиці якої активно здійснюється персоніфікація колись сухих історичних подій. Пропонований біографічний довідник 8628 представників неурядової старшини має заповнити чималу лакуну в українській історії вказаного періоду. Серед завдань, які ставили перед собою автори довідника, були встановлення прізвища, імені, по батькові, датування народження, смерті, початку і основних віх службової кар’єри, каденції знаходження на посаді чи у відповідному чині, участь у різноманітних акціях, як-от комісії, керівництво чи участь у командах, походах, битвах, штурмах, дані про матеріальний стан: кількість підсусідків, підданих, наявність маєтків, млинів, селітряних заводів, винокурень, генеалогічні дані, пов’язані з родоводами козацьких старшин, шлюбність, вік чоловіка і жінки, що шлюбляться, тривалість шлюбу, повторний і наступні шлюби, склад сім’ї.

Вип. 1. - 1993. - 166 с.