Постоянная серьезность — признак ограниченности. Не помню, кто высказал эту мысль, — если никто, то приходится сожалеть, ибо мысль эта справедлива. Несерьезность — истинно человеческий признак. Животные всегда серьезны. Даже тогда, когда они резвятся, они делают это всерьез, как самое важное, жизненно необходимое дело. Из этого, однако, не следует, что гении, в которых в высшей степени воплощено человеческое начало, — самые несерьезные люди. Потому что за внешней несерьезностью у них всегда скрывается самая серьезная мысль...

Історія вишивки дуже давня. Перші згадки про вишивку відомі ще в ІІ ст. до нашої ери. В ХІ ст. на Русі існувала перша вишивальна школа, яка була організована сестрою Володимира Мономаха Ганкою, де молодих дівчат навчали гаптувати золотом та сріблом. Довгий час одним із найпоширеніших видів народного мистецтва на Україні була вишивка, якою в основному оздоблювали одяг, рушники. Вишивкою могли прикрашати головні убори – очіпки, намітки, хустини, а також кожухи, свити, скатертини. Вишивка – це переважно дівоче і жіноче заняття. Колись за кількістю й майстерністю вишитих рушників, сорочок, скатертин, які дівчина підготувала до свого весілля, робили висновки про її працьовитість.