Историко-биографическая книга Л. М. Ляшенко является одним из первых в мировой литературе исследованием, где сделана попытка всестороннего описания жизни человека, занимающего исключительное место в ряду российских самодержцев. Личность Александра II,заслоненная грандиозностью его реформ, прежде всего отменой крепостного права, предстает во всей полноте человеческих черт, бытовых поступков и государственных деяний. Наряду с противоречивой натурой Царя-Освободителя, монаршье одиночество которого было разорвано бомбами народовольцев, в книге выведены образы его возлюбленных и жен, дается галерея живых портретов людей императорского окружения, осмысляется сама природа верховной власти. Драма жизни, слава и бесславие Александра II показаны на широком историческом фоне, раскрыты на разнообразных мемуарных и архивных материалах.

СПОГАДИ ОЛЕКСАНДРА КОШИЦЯ — це в дійсности автобіографія. Над Спогадами Покійний працював довший час, але доривочно. Вже в останні роки звертався Він до них частіше й поширював їх, скорочував, або робив замітки: поширити, скоротити, вставити ... Ці побажання не виконались. Це книга любови до народу й України, яким Автор віддав усе своє життя й свій ґеній. З глибокого пієтизму до великого українського Бояна, ґенія-дириґента, знавця української пісні й старовини, який, в роках 1919-1926 із Республіканською Капелею і потім Українським Національним Хором, у чорні дні історії України відкрив їй двері до найшляхотніших закутин людських істот по всьому культурному світі — в Европі й Південній і Північній Америках. В память незабутніх годин співпраці з Покійним на Вищих Освітніх Курсах та роздумувань над проблемами української культури будучого в роках 1941-1944, коли родилась ідея Осередку, —- Осередок Української Культури й Освіти з радістю передає Його спогади українському громадянству.

Олександр Антонович Кошиць (1875-1944) — видатний український хоровий диригент і композитор, один із засновників Української республіканської капели (1919), з якою гастролював по всьому світу, щоб, за словами ініціатора створення цього колективу Симона Петлюри, показати світовій громадськості, що є така держава Україна і є український народ. Свою місію капела виконала з честю, зачарувавши численних слухачів різних країн і народів незрівнянним мистецтвом співу, глибиною і проникливістю створених образів, неперевершеною чарівністю українських народних і авторських пісень.