Монографія присвячена визначенню теоретичних і методологічних підвалин науки про рукописну книгу — кодикології та її камеральної галузі — кодикографії. У ній вводиться поняття «рукописна книга» як комплексне історичне джерело, окреслюється об’єкт і предмет української кодикології та кодикографії, їх місце серед наук джерелознавчого та книгознавчого циклів. Автором пропонується археографічна, кодикологічна і документально-інформаційна моделі рукописних книг та методика їх кодикографування, а також розглядаються основні напрями вивчення української книжно-рукописної традиції та історії книжної культури в Україні. Видання розраховане на дослідників у галузі книгознавства, джерелознавства, археографії, кодикології, палеографії, а також фахівців з історії писемної та книжкової культури України.