В офіційно-діловій практиці немає дрібниць. Від правильного оформлення документа залежить доля розпочатої справи. Тому довідник охоплює як зразки різних видів документів, так і рекомендації щодо розташування реквізитів на них, правильного вживання мовних зворотів, розділових знаків, великої літери, графічних скорочень, назв професій, нагород і прикметників, утворених від географічних назв України. Ознайомтеся з розділом «Ділове листування» перед тим, як налагодити контакти з партнерами по справі. Видання розраховане на службовців, підприємців, секретарів-референтів, викладачів і тих, хто вчиться ділового спілкування українською мовою.

Ця книжечка частково підсумовує багаторічний досвід автора як наукового редактора науково-технічного журналу „Фізико-хімічна механіка матеріалів“ – органу Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства та Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка Національної академії наук України. Окремі її розділи автор опублікував у цьому журналі (1994. – № 4 і № 6; 1995. – № 3,1996. № 4 і № 5), Українському фізичному журналі (1997. – № 7) та збірниках „Український правопис і наукова термінологія: історія, концепції та реалії сьогодення“(Львів: НТШ, 1996) і „Праці Наукового товариства ім. Шевченка“ (Львів, 1997. – Т. 1), також доповідав на семінарах і конференціях. У книжці коротко подано історію українського термінотворення в технічних і фізико-математичних науках, міркування щодо їх сучасного становлення і розвитку, зокрема в механіці деформівного твердого тіла. Велику увагу приділено українським граматичним формам, висловам та словосполученням і їх відмінностям від російських. Праця розрахована на широкі кола науково-технічної громадськості, викладачів і студентів та всіх, хто цікавиться чистотою української мови та її впровадженням у повсюдний ужиток.

Ця стаття є скороченим варіантом дослідження-моніторингу, котре було проведене науковим відділом Інституту журналістики в рамках наукової теми “Моніторинг та інформаційне моделювання ЗМІ”.

Книга знайомить читачів із сучасним станом наукового стилю української мови, зокрема із лексичним складом, словотвором та синтаксисом наукового тексту (як одиниці наукового стилю). Значна увага приділяється питанням складу, будови та функціонування термінів - одного з визначальних чинників наукового стилю.