Т. 1. - 1894. - 808 с.

Государственная наука всего менее может быть построена на односторонних увлечениях. Не ограничиваясь курсом государственного права, я выбрал для общего заглавия название государственной науки, соответствующее немецкому Staatswissenschaft. Слово политика, которое употреблялось древними, получило слишком специальное значение; оно обнимает только одну отрасль означенной науки. С другой стороны, взятые во множественном числе политические науки распространяются и на международное право, которое исключается из настоящего изложения. На русском языке это будет первая попытка представить предмет в его полноте. Как бы о ней ни судили, она, во всяком случае составляет плод многолетнего размышления и усидчивого труда.

Т. 1 : Введение. Наука исторіи русскаго права. Формація народа и государства. - 534 с.

Содержание Предисловие Введение Учение об общей давности и критика сего учения Учение римского права о влиянии давности на приобретение и прекращение гражданских прав Учение о давности в литературе русского гражданского права Историческое изложение постановлений русского гражданского права о давности Давность владения по Псковской Правде Мнение Неволина о зачатках давности; не существование таковой на Руси до конца XIV века Установление давности исковой по делам вотчинным законом великого князя Василия Дмитриевича Давность исковая в делах вотчинных по Судебникам Давность исковая в начале XVII века и по Уложению 1649 г. О приобретении примерной земли Пятнадцатилетняя давность исков по обязательствам Давность иска о возвращении беглых крестьян Установление десятилетней давности Составление закона о давности владения Давность владения по изданию Свода Законов гражданских 1857 г. Толкование постановлений о давности владения Свода Зак. 1857 г. Дополнение закона о давности владения постановлением Правительствующего Сената Применение давности владения к церковным землям Догматическое изложение постановлений русского гражданского права о давности Давность владения Понятие давности владения Предмет давности владения Субъект давности владения Срок давности владения Действие давности владения Исковая давность Понятие исковой давности Условия исковой давности Возникновение иска - начало течения исковой давности Истечение срока давности Общий срок давности Особые сроки давности Препятствия давности Приостановление течения срока давности Перерыв течения срока давности Предмет исковой давности Действие давности О действии давности на сервитуты Дополнения

Книга представляет собой репринтное издание 1803 года. Автор книги - Мальгин Тимофей Семенович — писатель, член Российской академии (1752-1819). Обучался в Псковской семинарии и в Академическом униврситете; по окончании курса семь лет путешествовал с Лепехиным. Главные его труды: "Зерцало российских государей по Р. Х. с 862 г. по 1791 г., изображающее их родословие, союзы, потомство, царствование, кончину, место погребения и вкратце деяния с достопамятными происшествиями" (1789, 1791 и 1799 гг.), "Ратник российский" (1821); "Чиновник росс. государей" (1792) и "Опыт исторического исследования и описания старинных судебных мест Российского государства" (1803). Ему принадлежит перевод и редакция "Записок" Манштейна, напечатан после его смерти, в 1823 г. Перевел еще "Историю о переменах Неаполитанского королевства" (с франц., 1775-1780) и "Лествицу умственного восхождения к Богу по степеням созданных вещей", Беллармина (с латин., 1786).

В книге изложены основные выводы по главным вопросам учения о формах виновности в связи с очерком возникновения и хода развития понятия виновности Психологические данные, освещающие проблему виновности. Соотношение психического и физического О бессознательной психической деятельности в новейшей психологии Учение о воле в новейшей психологии Основные выводы по вопросу о значении психологических данных для проблемы виновности Конструирование форм виновности в законодательствах и доктрине Виновность, как условие уголовного вменения в Моисеевом законодательстве Конструкция виновности в римском уголовном праве Терминология умышленной формы виновности в римском праве. Отличие уголовно-правового умысла от гражданско-правового в римском праве Знание, как элемент умысла в римском уголовном праве Сознание противозаконности предпринимаемого действия, как элемент римского уголовно-правового умысла Элемент воли в римском уголовно-правовом умысле Терминология деяний, подлежавших по римскому праву уголовной реакции, но не подпадающих под умысел - dolus Общая характеристика правонарушений, подлежащих уголовной реакции по римскому праву, несмотря на то, что в них отсутствует dolus.

В книге рассмотренна система классификации преступных деяний.

В настоящей нашей работе мы продолжаем исследование вопроса о приобретении права собственности на движимые вещи, начатое нами в нанием сочинении, озаглавленном: «Переход права собственности на движимые имущества посредством передачи и соглашения». (Одесса, 1903). Для выяснения задач, которые нами поставлены теперь, надо иметь в виду следующее. В только что названном сочинении мы занимались вопросом о переходе права собственности на движимые вещи от лиц, так или иначе управомоченных на отчуждение или передачу этого права. Такими управомоченными лицами являются, прежде всего, сами собственники, а затем также их представители, в известных случаях закладонриниматели и др. Там мы рассмотрели две системы правил по которым совершается переход права собственности: систему traditio н систему согланиения.

Юридическая литература начала XX в. Пётр Назарьевич Гуссаковский (1847 - ?) - сенатор Гражданского Кассационного Департамента Правительствующего Сената, правовед.

Олександр Корнійович Мицюк (1883—1943) — український юрист, економіст і соціолог, громадський діяч. У 1906 р. О. Мицюк — один із засновників Української партії соціалістів-революціонерів. Група громадських діячів України — М. Шаповал, П. Христюк, М. Залізняк, О. Мицюк проголосили про її створення, але далі її існування й діяльність до 1917 р. не простежується. У 1915 р. О. Мицюк — один із організаторів Юнацької спілки (ЮС) — безпартійної молодіжної організації у підросійській Україні, яка виступала за автономію України. За Директорії — міністр внутрішніх справ (з 26 грудня 1918 р. по 12 лютого 1919 р.).[1] Після відставки уряду в лютому 1919 р. О. К. Мицюк прибув на Поділля і розпочав плідну організаційну роботу з питань кооперації. Швидко адаптувавшись до місцевих умов, він провів низку організаційних заходів, започаткував Вінницький і Кам'янецький «Господарсоюзи» (головою правління останнього працював до вимушеної еміграції в кінці 1920 р.).[2] В кінці 1920 емігрував до Чехословаччини. Відразу по тому включився в громадську роботу. З 1921 О. Мицюк — дієвий член Українського громадського комітету у Чехословаччині. Згодом займається науковою та просвітницькою роботою. Він — професор Української господарської академії і Українського вільного університету, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. Активно співпрацює з українськими виданнями за кордоном. У 1929 р. в місячнику «Розбудова нації» виходить стаття професора Мицюка «Фашизм». В ній він підкреслює невмістність назви «фашизму», якою охрестили український націоналізм його противники. Уже в цій першій статті, присвяченій аналізу фашизму як суспільно-політичної течії, автор доходить висновку про його подібність до більшовизму[

Т. 1. - 1921. - 129 с.

Микола Онуфрійович Лоський (1870-1965) належить до тієї плеяди російських релігійних філософів, які прагнули створити оригінальні філософські системи, що завершують собою вікову традицію російської релігійно-філософської думки. Як зазначав В.В. Зіньківський, "Лоський справедливо визнається главою сучасних російських філософів ... Він чи не єдиний російський філософ, який побудував систему філософії в самому точному сенсі слова".

Дана праця присвячена ознайомленню із закордонним бібліотекарським життям, а саме з досвідом Чехословаччини. В даному матеріалі в конспективній формі змальовується організаційний бік чеської бібліотечної справи, а саме такі питання, як бібліотечне законодавство, освіта, організації, з'їзди, музеї, статистика. Наприкінці міститься огляд сучасної чеської бібліотечної літератури та дві тематичні таблиці.

На засіданнях 22-24 березня 1919 р. визнано було, що треба дати не вузьку спеціяльну збірку термінів, а такий російсько-український правничий словник, до якого увійшли-б відповідні властивостям українського права й мови-по змозі всі найпотрібніші для біжучої щоденної праці правника-практика слова, терміни та вирази; а тому такий словник повинен містити в собі не самі-но суто-правничі терміни з паростів права кримінального, цивільного, фінансового й слова так званого вищого розуміння, та по змозі всі ті слова та вирази, які потрібні правникові в його щоденній праці при складанні різного роду правничих актів, при виголошенні промов на суді, при судовому та адміністраційному діловодстві, листуванні й т. и., нехай би читач правничого словника таким чином мав змогу завдовольнити цю свою потребу, не звертаючися ще й до инших, „нетермінологічних“ російсько-українських словників.

Т. 1 - Полутом 1 : Введение и общая часть. - 1950. - 444 с.

Классический немецкий учебник, перевод с последнего нефашистского издания 1931 года. Состоит из трех разделов - 1. Право, 2. Понятие и виды прав, 3. Субъекты права, лица.