Представлена часть единой технологической системы преподавания и изучения общего курса психологии. Раскрыты сущность, структура, виды, функции и значение общения в жизни человека. Включены общие теоретические положения по проблеме, набор тестов, заданий, методик, упражнений, тренингов для проверки способности людей к полноценному общению.

У книжці міститься систематичний виклад однієї з найвідоміших у світі концепцій навчання комунікативним умінням - оволодіння мікронавичками уважного вислухування, розпитування, впливу. Засвоєння комплексу цих навичок дає можливість читачеві у відносно короткі строки побудувати власний ефективний стиль допомагаючого спілкування, в основі якого лежатимуть кращі досягнення світових психотерапевтичних шкіл. Автор показує, яким чином особистий стиль і вміння проводити інтерв'ю можуть бути зіставлені з головними чотирма підходами до надання допомоги: зосередженням на особистості, зосередженням на прийнятті рішень, тренуванням впевненості у собі та тренінгу навичок психокорекції. Читачеві пропонуються схеми планування інтерв'ю, аналіз поведінки консультанта, а також визначення впливу на клієнта, який сприяє його розвитку.

Висвітлено історіографію знакової символіки. Проведено аналіз основних складових графічних елементів відносно емоційно-змістового навантаження. Розглянуто роль знакової символіки як носія цілісних візуальних образів у сучасній системі візуальних комунікацій.

Представлена историография знаковой символики. Проведен анализ основных составляющих ее графических элементов относительно эмоционально-смысловой нагрузки. Рассмотрена роль знаковой символики как носителя целостных визуальных образов в современной системе визуальных коммуникаций.

In the article the historiography of sign symbolism is presented. The analysis of basic making its clip arts in relation to the emotional-semantic loading is conducted. The role of sign symbolism is considered, as a transmitter of integral visual appearances in the modern system of visual communications.

Освещены предмет, задачи, содержание, структура и основные методы визуальной психодиагностики как научно-практического направления. Приведен обзор различных типологий человека и классификаций личности. Раскрыты возможности применения в визуальной психодиагностике средств физиогномистики, хирологии и дерматоглифики. Описаны методы изучения анкетных данных, мимики, жестов, осанки, поз и других телодвижений человека.

Розглянуто гармонійну взаємодію свідомих і підсвідомих сил розуму, які використовуються для здійснення певної мети, і їх вплив на соціальну комунікацію.

Рассмотрено гармоническое взаимодействие сознательных и подсознательных сил ума, которые используются для осуществления определённой цели, и их влияние на социальную коммуникацию.

The harmonic interaction between conscious and subconscious forces of mind which are used for realization of certain goal, and their influence on social, are considered.

Визначено правовий статус жестової мови, сурдопереклад як елемент системи супроводу навчального процесу студентів з порушеннями слуху. Розкрито значущість жестової мови у вихованні та навчанні дітей з вадами слуху. Проаналізовано досвід використання жестової мови в Україні та за кордоном, зокрема, на уроках в спеціальних загальноосвітніх школах-інтернатах. Висвітлено проблему білінгвізму студентів з порушеннями слуху в ВНЗ, науково-теоретичні засади лінгвістичного дослідження української жестової мови.

Определены правовой статус жестового языка, сурдоперевод как элемент системы сопровождения учебного процесса студентов с нарушениями слуха. Раскрыта значимость жестового языка в воспитании и обучении детей с дефектами слуха. Проанализирован опыт использования жестового языка в Украине и за рубежом, в частности, на уроках в специальных общеобразовательных школах-интернатах. Освещены проблема билингвизма студентов с нарушениями слуха в ВУЗ, научно-теоретические основы лингвистического исследования украинского жестового языка.

Розглянуто проблеми, пов'язані з вивченням зовнішності людини на матеріалі російської літератури XVIII - XIX ст. Проаналізовано питання ролі рук як виражального засобу характеристики людини з психологічної точки зору, зважаючи на її важливість у створенні образу персонажа.

Рассмотрены проблемы, связанные с изучением внешности человека на материале русской литературы XVIII - XIX вв. Проанализирован вопрос роли рук как выразительного средства характеристики человека с психологической точки зрения, учитывая её важность в создании образа персонажа.

The author decides problems, which connect with study of an appearance of a man on the materials of Russian literature of XVIII-XIX centuries. He analyses a question of a role of hands as an expressive mean of man's characteristics in a psychological point of view. The author pays attention to importance of it for creating of a character.

Освещены проблемы человеческой психики, а также невидимые связи между людьми и разными картинами мира. Представлены материалы исследования синдрома Котара и диперсонализации. Раскрыты особенности шизофренической психики. Описана техника работы с психотическими пациентами, определено место психоаналитика в аналитических отношениях и в системе помощи таким больным.

Визначено співвідношення індивідуально-психологічних особливостей особистості з вибором мовленнєвого конструкта в комунікативній поведінці. Розкрито вплив статусу та рольової позиції в групі на специфіку мовленнєвої поведінки студентської молоді. Розглянуто психологічні функції ненормативних мовленнєвих конструктів у комунікативній поведінці студентської та учнівської молоді. Поглиблено психологічні уявлення про умови становлення мовленнєвої культури особистості, виділено соціально-психологічні відмінності використання ненормативної лексики студентами університету й учнями професійного ліцею.

Определено соотношение индивидуально-психологических особенностей личности с выбором речевого конструкта в коммуникативном поведении. Раскрыто влияние статуса и ролевой позиции в группе на специфику речевого поведения студенческой молодежи. Рассмотрены психологические функции ненормативных речевых конструктов в коммуникативном поведении студенческой и учащейся молодежи. Уточнены научные представления об условиях становления речевой культуры личности, показаны социально-психологические отличия использования ненормативной лексики студентами университета и учащимися профессионального лицея.

Розглянуто та інтерпретовано концепти невербальної комунікації, що функціонують у тексті. Текст надано як комунікативну одиницю, за допомогою якої декодується лексикалізована мова тіла. Системний аналіз мови тіла у тексті здійснено за допомогою модальних (кінесики, гаптики, проксеміки) та функціональних (ілюстраторів, регуляторів, емоційних виразів, екстерналайзерів) концептів. Невербальну комунікацію презентовано також на рівні дискурс наратора - дискурс персонажів. Основними виразниками мови тіла в наративному тексті є персонажі.

Розглянуто проблеми діалогічних структур у розвитку особистості.

Вивчено психологічні особливості використання невербальних засобів спілкування у діяльності вчителя. Проаналізовано сучасний стан теоретичних і прикладних досліджень невербальної комунікації та показано суперечливість, неоднозначність у трактуванні особливостей використання даних засобів у діяльності вчителя. Розглянуто вплив невербальної поведінки вчителя на емоційні стани учнів у міжособистісній взаємодії. Обгрунтовано методики їх дослідження й апробовано програму професійно орієнтованого навчання з розвитку й оволодіння педагогами вміннями та навичками використання невербальних засобів комунікації у професійній діяльності. Доведено, що осмислення вчителем власних невербальних проявів, їх критична самооцінка й усвідомлення можливостей розвитку вмінь і навичок їх продукування та використання сприяють ефективності педагогічної взаємодії.

Досліджено феномен інтерпретації як соціально-психологічного явища за умов правоохоронної діяльності. Виділено та описано основні види змістових компонентів характеристики інтерпретації невербальної поведінки особистості, яка здійснює протиправну діяльність. Розкрито роль і значення процесу інтерпретації в структурі соціального пізнання такої особистості. Обгрунтовано доцільність введення інтерпретації як повноправної категорії до психології праці за особливих умов. Встановлено особливості інтерпретації в зв'язку з соціально-психологічними характеристиками особистості оперативного співробітника.

Досліджено проблему соціального інтелекту як чинника успішності педагогічної діяльності. Розкрито основні характеристики та погляди на суть соціального інтелекту, що склалися у вітчизняній і зарубіжній психології. Наведено основні підходи до дослідження соціального інтелекту. Розглянуто загальну характеристику педагогічної діяльності. Описано та проаналізовано основні підходи до оцінювання її успішності. Виділено критерії успішності педагогічної діяльності, стосовно яких розглянуто соціальний інтелект учителів. Проведено емпіричне дослідження та проаналізовано взаємозв'язок рівня розвитку соціального інтелекту й успішності даної діяльності. Побудовано модель соціального інтелекту в його функціях, які мають значення стосовно перебігу та результатів педагогічної діяльності.

Проведено теоретико-експериментальне вивчення культури мовленнєвого спілкування у майбутніх психологів. Розкрито суть поняття "культура мовленнєвого спілкування". Проведено інтегроване вивчення даної культури у контексті її взаємозв'язку з професійно важливими особистісними детермінантами. Досліджено психологічну суть і зміст культури мовленнєвого спілкування психолога як комплексного системного формування особистості фахівця, що є складовою поведінкового компонента культури його спілкування та має місце на фазі реалізації ним мовленнєвих дій у зовнішньому плані за допомогою мовленнєвих засобів, адекватних цілям професійного спілкування. Виявлено психологічні особливості культури мовленнєвого спілкування студентів-психологів, визначено її структурні компоненти та встановлено особистісні детермінанти розвитку за умов застосування активних методів навчання, наближених до реальних умов професійної діяльності психолога.

Визначено компоненти, показники та критерії оцінювання невербальних засобів комунікації та виявлено особливості процесів їх формування у дошкільників з порушеннями зору, з урахуванням яких розроблено модель і корекційно-розвивальну методику дослідного навчання, спрямовану на соціально-емоційний розвиток дітей з застосуванням різних видів комунікативно-творчої та художньо-ігрової діяльності з використанням різних видів мистецтва. Формування адекватних невербальних засобів комунікації, доступних для сприймання та відтворення дошкільниками з порушеннями зору, забезпечує розвиток у них комунікативних навичок, сприяє особистісному становленню, оптимізації міжособистісних стосунків, відкриває можливості успішної соціальної інтеграції.

Визначено та експериментально верифіковано режими самоорганізації копінг-стратегій. Розкрито психологічні механізми комплектації цих стратегій у копінг-стилі в процесі подолання критичної ситуації та тригерні механізми переходу / виходу із кризової зони. Встановлено механізми розпаду та трансформації структури та функцій копінг-стилів. Пояснено механізми флуктуації, вибору та реалізації цих стилів. Виявлено нові інклюзивно-релевантні копінг-стилі з використанням наявних і нових комбінацій копінг-стратегій та копінг-стилів у молодших та старших підлітків з урахуванням їх генези, релевантного ситуаційного контекту та плану психічних дій, на якому вони реалізуються. Вивчено особливості контамінованих копінг-стратегій, що здатні змінювати динаміку всього копінг-стилю.

На базі формальної психологічної моделі емоційних станів розроблено формальну модель їх мімічних проявів - зроблено перехід від простору ознак, що описують базові емоції з точки зору ситуацій, в яких вони виникають, до простору ознак, які характеризують візуальну, мімічну складову для базових емоційних станів. Для уникнення неоднозначностей під час аналізу зроблено перехід від феноменологічного визначення характеристичних мімічних ознак до певної їх формалізації за допомогою NURBS-кривих. Запропоновано загальну формальну модель мімічних проявів емоційних станів у вигляді простору ознак, визначено базис цього простору. Запропоновано нову мультимедійну технологію та засіб штучного інтелекту для аналізу мімічних проявів емоцій.

Наведено результати дослідження парамузичних засобів і їх функцій у музичній комунікації. Уперше в українському науковому дискурсі подано характеристику парамузикознавства як окремого розділу загального музикознавства. Описано парамузичну мову та її виразові засоби. Розкрито роль суб'єкта в парамузичній комунікації. З'ясовано контекстні умови, дискурсивні особливості та функції парамузичного мовлення.

Досліджено особливості соціального інтелекту у представників комунікативних професій. З'ясовано, що когнітивний, емоційний та комунікативно-організаційний компоненти найменш сформовані у студентів-психологів третього року навчання. Показано зв'язок між рівнем соціального інтелекту майбутніх фахівців та індивідуально-психологічними характеристиками, що зумовлюють його прояви. Розглянуто зовнішні та внутрішні умови формування соціального інтелекту у студентів. Запропоновано авторський тренінг розвитку соціального інтелекту у студентів-психологів, результати апробації якого свідчать про доцільність його використання з метою підвищення ефективності соціальної взаємодії.