Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4Вел)5-514

Рубрики:

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4Вел)5-514

Рубрики:

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4Вел)5-514

Рубрики:

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

The aim of the article is to show various meanings of nature in Berkeleyan philosophy: in his mechanic philosophy, optics, in his understanding of ether and the theory of beauty.

Мета роботи - реконструкція і порівняння двох філософських концепцій - Рене Декарта і Джорджа Берклі. Методологія дослідження. Стаття побудована на аналізі вибраних текстів згаданих філософів та філософської літератури з цієї теми. Обговорення. Наведена інтерпретація протиставляється поширеному розумінню концепції тварини-машини і представляє поглиблений аналіз позиції Р. Декарта, згідно з якою сприйняття тільки в своїй останній фазі вимагає свідомості. Результати дослідження. Це дозволяє зберегти субстанціональну відмінність між твариною, що належить до res coginans, і мисленням. Визнання за тваринами обмеженої здатності сприйняття дозволяє Декарту відмовитись від припущення про існування субстанціональної тваринної души, що виступало би як непотрібне звертання до аристотелізму. Підкреслення складності процесу сприйняття дозволяє, незважаючи на різницю в підходах (дуалізм та імматеріалізм), побачити аналогію між позиціями Р. Декарта і Д. Берклі. Це приводить до декількох висновків. Висновки: по-перше, дозволяє вказати на велику подібність, а, може бути, навіть зв'язок між концепціями французького та ірландського філософів. У випадку другого з них це припущення знаходить своє підтвердження у ранніх записках в Philosophical Commentaries. По-друге, Д. Берклі в своїй праці An Essay towards a New Theory of Vision, заперечуючи картезіанське геометричне пояснення сприйняття більшості предметів, в цілому все ж таки погоджується з картезіанськім психологічним поясненням, проте його доповнює і розширює. Це приводить до третього висновку, а власне, до підкреслення багатогранності творчості обох мислителів. Поза відмінностями метафізичних підходів треба звернути увагу на подібність психологічних та епістемологічних рішень. Особливо в випадку Д. Берклі маємо справу з уявною незалежністю фізіологічного, психологічного аналізу відносно метафізики. Проблема складності сприйняття і з'ясування можливості сприйняття у тварин в цілому узгоджується з імматеріалізмом, але може розглядатися і в відриві від нього.