Розглянуто християнський вплив на розвиток політичної думки України та Росії, зокрема, "чернече" та "теократичне" ставлення до політики, які класифіковано як протестантський та католицький ухили у православній традиції, а також релігійно-філософське висвітлення антиномії есхатологічного та хіліастичного вирішення проблеми христянської активності у світі (християнська політика).

Всебічно проаналізовано теополітичні концепти новітньої богословської течії - радикальної ортодоксії. Вперше здійснено цілісне дослідження політичної теології радикальної ортодоксії, зокрема теополітичних концепцій її найбільш впливових представників Дж. Мілбанка, А. Пабста та В. Кавано. Узагальнено та систематизовано основні ідеї ключових богословів течії, а також здійснено критичний аналіз їх проектів побудови нового політичного устрою. Окреслено передумови становлення й особливості її богословських підходів. Показано сильні та слабкі сторони концепцій Джона Мілбанка, Адріана Пабста та Вільяма Кавано. Виявлено значний критичний потенціал думки радикальних ортодоксів у контексті переосмислення секуляризму як модерного конструкту. Встановлено, що спільною базовою тезою політичної теології авторів є погляд на людину як онтологічно схильної до мирної взаємодії в суспільстві. Досліджено альтернативний проект постліберальної політичної теології, пропонований Дж. Мілбанком і А. Пабстом, що має на меті повернути ціннісний та етичний вимір у політичні та суспільні відносини. В результаті аналізу політико-еклезійного концепту В. Кавано з'ясовано, що обстоювані автором анархічні ідеї та конституювання ним церкви як альтернативного політичного простору, мають ізоляціоністський характер. У процесі дослідження було простежено основні напрямки критики теополітичних концептів радикальних ортодоксів, а також запропоновано переосмислення їх окремих аспектів.