Розглянуто шляхи формування музично-педагогічного мислення у професійній діяльності на рівні висунутих вимог, роль і місце засобів наочності у процесі навчання. Висвітлено особливості застосування зорових і комбінованих засобів наочності, конкретних слухових засобів навчання. Визначено загальну структуру застосування засобів наочності у різних жанрах. Проаналізовано суб'єктивно-психологічні передумови виконавської інтерпретації, питання використання елементів музичної критики у навчанні як педагогічних важелів.

Клементі зробив значний і багатогранний внесок в розвиток фортепіанного мистецтва. Він одним з перших розкрив нові звукові можливості фортепіано і переваги його перед клавесином. Кращі твори композитора-піаніста містять у собі глибину музичної думки, визначену промовистість і художній зміст. У них знайшов своє втілення "симфонічний" склад його мислення, одним з яскравих прикладів якого є словнозвісна "Патетична сцена". Клементі сприяв своїми фортепіанними творами виникненню піанізму нового типу, що дало змогу новому фортепіано вийти на широку концертну естраду.

Розглянуто період становлення молодої української виконавської школи та перебудови музичного навчання на початку ХХ ст., формування педагогічних кадрів і концертуючих піаністів, висвітдено діяльність засновника харківської піаністичної школи, видатного концертуючого піаніста і талановитого педагога П.К.Луценка та його учнів. З сучасних естетичних і методологічних позицій відтворено дійсну картину становища музичного життя даного періоду, простежено джерела і шляхи формування харківської піаністичної школи в історичній послідовності культур російського та українського народів. Пов'язуючи народження професійної виконавської школи з заснуванням харківського відділення Російського музичного товариства та музичного училища та діяльністю І.І.Слатіна, надано оцінку та розкрито значення творчості ряду таких талановитих, але маловідомих музикантів і піаністів, як А.Ф.Бенш, Р.В.Геніка, А.В.Шульц-Евлер та ін.

Розглядається життя та різнобічна діяльність широко відомого в Європі на початку ХХ ст. піаніста - професора і педагога П.К.Луценка. Автор з сучасних естетичних і методологічних позицій намагається відновити реальну картину музичного життя тих років, прослідкувати шляхи формування харківської піаністичної школи в історичній єдності культур українського і російського народів та прогресивних тенденцій світового піанізму. Дається оцінка і розкривається значення творчості ряду інших маловідомих музикантів, серед яких А.Ф.Бенш, Р.В.Геніка, А.В.Шульц-Евлер та ін.

Досліджено маловідомі сторінки історії музичної культури України першої третини ХХ ст. Висвітлено етапи її розвитку, насамперед у Харкові - одному з найбільших мистецьких центрів України даного періоду. Особливу увагу приділено творчій особистості видатного діяча культури, професора П.К.Луценка - фундатора музичної освіти Харкова на початку ХХ ст. Розглянуто праці з теорії музики, музичної педагогіки та історії музики і музичної освіти в Україні.

Проанализирована эстетика дуэтного творчества Ф.Шуберта (1797-1828),охарактеризованы оркестральность и фортепианность дуэтов композитора. Раскрыта поэтика шубертовских фантазий, сонат, вариаций, дивертисментов, маршей, полонезов, рондо как основных жанровых разновидностей в музыкальной архитектонике творчества композитора.

Визначено та проаналізовано деякі типологічні характеристики жанрових різновидів, що існують у фортепіанному мистецтві. Основними типологічними різновидами фортепіанного виконавства є сольне фортепіанне виконавство, ансамблеве виконавство, яке включає такі жанрові сфери: суто фортепіанні ансамблі; ансамблі за участю фортепіано; фортепіанне виконавство з музичним колективом (оркестром чи хором), що теж має два типи - концертування з оркестром і участь у колективному оркестровому (хоровому) виконавстві.

Висвітлено прийоми і принципи методики гри на фортепіано видатного педагога Регіни Самійлівни Горовиць - викладача-методиста відділу спеціального фортепіано Харківського державного музичного училища ім. Б.М.Лятошинського.

Освещен жизненный и творческий путь В.С.Горовица - одного из выдающихся музыкантов ХХ в. Проанализированы особенности формирования основ его фортепианного стиля. Рассмотрена специфика положения еврейского населения в Российской империи как фактор творческой биографии музыканта.

Висвітлено історію розвитку мистецтва орнаментики в епоху розквіту клавесинізму (XVII - XVIII ст.). Визначено роль мелізмів у старовинній музиці та розглянуто різні підходи щодо їх виконання, зокрема імпровізаційний та підпорядкований певним правилам. Встановлено основні принципи розшифровки орнаментики в клавірних творах Й.С.Баха. Здійснено порівняльний аналіз їх відомих редакцій і запропоновано варіант відтворення, адекватний особливостям бахівського стилю та технічним можливостям виконання.

Освещена история развития искусства орнаменталистики в эпоху расцвета клавесинизма в XVII - XVIII ст. Определена роль мелизмов в старинной музыке и рассмотрены различные подходы к их исполнению, в частности импровизационный и подчиненный определенным правилам. Установлены основные принципы расшифровки орнаменталистики в клавирных произведениях Й.С.Баха. Осуществлен сравнительный анализ их известных редакций и предложен вариант исполнения, адекватный особенностям баховского стиля и техническим возможностям исполнителя.

Висвітлено питання історичної еволюції фортепіанної педалізації. Наведено акустико-органологічні, виконавсько-технологічні та змістово-стилістичні засади мистецтва педалізації. Проаналізовано місце педалі у сучасній музиці для дітей, творах поліфонічного складу та віденських класиків, клавесинній (XVIII ст.) та романтичній музиці.

Освещены вопросы исторической эволюции фортепианной педализации. Приведены акустико-органологические, исполнительско-технологические и содержательно-стилистические основы искусства педализации. Проанализировано место педали в современной музыке для детей, произведениях полифонического содержания и венских классиков, клавесинной (XVIII ст.) и романтической музыке.

Висвітлено аспекти формування фортепіанної фактури в період виникнення та вдосконалення фортепіано, обгрунтовано музикознавчий та виконавський погляди на музичну фактуру.

Розглянуто проблеми виконавської інтерпретації фортепіанних творів композитора М.Кармінського. На підставі аналізу численних виконавських версій зроблено висновок, що розкриттю художніх намірів митця більше відповідає академічне виконання творів без відтінку сентиментальності.

Раскрыта социальна значимость роли баяна в демократизации музыкального искусства Украины. Рассмотрено становление в Украине системы профессионального образования баянистов. Освещена проблема претворения музыкального фольклора в произведениях для баяна. Обоснована необходимость разработки новой теории народности музыкального инструментария.

У контексті генезису та становлення академічного напрямку гармоніко-баянного виконавства узагальнено відомості та введено в наукових обіг невідомі дані з історії зародження кустарного та фабричного виробництва язичкових пневмоклавішних інструментів в Україні. Проаналізовано особливості виробництва гармонік і баянів у 1917 - 1941 рр., а також 1944 - 1965 рр.

В контексте генезиса и становления академического направления гармонико-баянного исполнительства обобщены сведения и введены в научный оборот неизвестные данные истории зарождения кустарного и фабричного производства язычковых пневмоклавишных инструментов в Украине. Проанализированы особенности производства гармоник и баянов в 1917 - 1941 гг., а также 1944 - 1965 гг.

На основе архивных справок, прошений, протоколов экзаменов, свидетельства о рождении и сведений адресной книги, а также газетных рецензий и аннотаций концертов освещен киевский период жизни В.Горовица (величайшего пианиста ХХ ст.). Воссоздана социокультурная атмосфера, в которой жила семья Горовицев и происходило формирование личности выдающегося музыканта. Приведены материалы, связанные с окружением музыканта - соучениками, учителями.

З використанням порівняльного аналізу творів композиторів різних стилів та епох запропоновано методику викладання курсу фортепіано для студентів музичних спеціалізацій. Наведено методи творчої активізації їх поліфонічного мислення у виконавчій практиці вузів культури.

С учетом сравнительного анализа произведений композиторов различных стилей и эпох предложена методика изложения курса фортепиано для студентов музыкальных специальностей. Приведены методы творческой активности их полифонического мышления в исполнительной практике вузов культуры.

Проаналізовано роль творчої спадщини М.Мусоргського в європейській фортепіанній культурі, піаністичну реформу композитора та її вплив на подальший розвиток фортепіанного мистецтва. Висвітлено основні тенденції в інтерпретації найвидатнішого фортепіанного твору М.Мусоргського "Картинки з виставки".

Проанализированы роль творческого наследия М.Мусоргского в европейской фортепианной культуре, пианистическая реформа композитора и ее влияние на дальнейшее развитие фортепианного искусства. Освещены основные тенденции в интерпретации известнейшего фортепианного произведения М.Мусоргского "Картинки с выставки".

Освещены специфика музыкально-исполнительского творчества, фактура музыкального произведения, стилевые параметры фактуры в работе над интерпретацией. Рассмотрены жанровые закономерности фактуры и интерпретации, основные принципы метода изучения исполнительской интерпретации фактуры, а также особенности исполнительской интерпретации фактуры в работе над драматургией музыкального произведения.

Розглянуто особливості композиторської творчості В.Барвінського, зокрема фортепіанної, в якій значне місце посідають лемківські пісні з властивим їм своєрідним, неповторним характером. Підкреслено велику роль композитора у збереженні цікавого та самобутнього пласту української пісенної культури, у збагаченні української музики високохудожніми творами.

Рассмотрены особенности композиторского творчества В.Барвинского, в частности фортепианного, в котором значительное место занимают лемковские песни со свойственным им своеобразным, неповторимым характером. Подчёркнута значительная роль композитора в сохранении интересного и самобытного пласта украинской песенной культуры, в обогащении украинской музыки высокохудожественными сочинениями.