Розглянуто писемні та усні джерела про зруйнування Запорозької Січі. Наведено грамоту російського царя Петра I гетьманові І.Скоропадському про розшук і покарання запорозьких козаків, які воювали на боці гетьмана І.Мазепи та шведського короля Карла XII, а також лист Г.Потьомкіна Катерині II та маніфест про зруйнування Війська Запорозького. Запропоновано народні пісні та фольклорну прозу, в яких відображено процес знищення козацьких вольностей. Представлено біографічні відомості про видатних історичних осіб - політичних і військових діячів, козацьких гетьманів. Наведено плани Малої Хортиці та запорозьких станів - Хортицької Січі, а також Базовлуцької, Томаківської, Чортомлицької, Ком'янської, Олешківської та Нової за Д.Яворницьким.

Рассмотрены письменные и устные источники о ликвидации Запорожской Сечи. Приведены грамота российского царя Петра I гетману И.Скоропадскому о розыске и наказании запорожских казаков, которые воевали на стороне гетьмана И.Мазепы и шведского короля Карла II, а также письмо Г.Потемкина Екатерине II и манифест о ликвидации Войска Запорожского. В данное издание также включены народные песни и фольклорная проза, в которых отражен процесс уничтожения казацких вольностей. Представлены биографические сведения о выдающихся исторических личностях - политических и военных деятелях, казацких гетманах. Приведены планы Малой Хортицы и запорожских станов - Хортицкой Сечи, а также Базовлуцкой, Томаковской, Чертомлицкой, Комянской, Олешковской и Новой по Д.Яворницкому.

У науковій праці визначного українського вченого та громадського діяча М.П.Драгоманова (1841 - 1895) на підставі аналізу фольклорного ліричного епосу, історичних документів, наукових досліджень істориків єпропейських країн, архівних матеріалів висвітлено правдиву історію суспільно-політичного життя соборної України всупереч фальшуванням імперських історіографів-українофобів.

В научном труде выдающегося украинского ученого и общественного деятеля М.П.Драгоманова (1841 - 1895) на основе анализа фольклорного лирического эпоса, исторических документов, научных исследований историков европейских стран, архивных материалов освещена правдивая история общественно-политической жизни соборной Украины в противовес фальсификациям имперских историографов-украинофобов.

Розглянуто пародійні думи, які за способом виконання, поетичними засобами належать до українського епосу, а за змістом і ставленням до них самих виконавців - до пародій. Зазначено, що пародійні та традиційні думи мають спільні характеристики: їх виконували ті самі кобзарі чи лірники; той самий спосіб виконання - речитатив; для пародійних дум характерні словесні звороти, слова й образи, які в корпусі народних дум є традиційними.

Рассмотрены пародийные думы, которые по способу исполнения, поэтическим средствам принадлежат к украинскому эпосу, а по содержанию и отношению к ним самих исполнителей - к пародиям. Указано, что пародийные и традиционные думы имеют общие характеристики: их исполняли те же кобзари или лирники; тот же способ исполнения - речитатив; для пародийных дум характерны словесные обороты, слова и образы, которые в корпусе народных дум являются традиционными.

Проаналізовано внесок збирачів та дослідників у записування та вивчення історичних пісень XVIII - XIX ст. Висвітлено особливості збирання, спостереження та зіставлення пісень і дум, систематичного дослідження жанрової специфіки дум та історичних пісень, окреслення жанру "історична пісня", впровадження історико-хронологічного принципу класифікації пісенності, вивчення українського епосу як історичного джерела, комплексного підходу до науково-об'єктивного пізнання усної народної традиційної культури. Зазначено, що народні історичні пісні українського народу дістали високу оцінку з боку дослідників XVIII - XIX ст.

Проанализирован вклад собирателей и исследователей в записывание и изучение исторических песен XVIII - XIX ст. Освещены особенности собирания, наблюдения и сопоставления песен и дум, систематического исследования жанровой специфики дум и исторических песен, определения жанра "историческая песня", внедрения историко-хронологического принципа классификации песенности, изучения украинского эпоса как исторического источника, комплексного подхода к научно-объективному познанию устной народной традиционной культуры. Указано, что народные исторические песни украинского народа получили высокую оценку со стороны исследователей XVIII - XIX ст.

Висвітлено історію вивчення та видання українських народних дум. Наведено бібліографічний покажчик вітчизняних і зарубіжних наукових, науково-популярних, довідкових, навчальних видань про українські народні думи, кобзарів як творців і носіїв героїчного епосу, музичні інструменти виконавців дум, дослідників дум і кобзарського мистецтва, а також про спеціальні дослідження, присвячені внеску відомих фольклористів і істориків у вивчення цього виду народної творчості.

Освещена история изучения и издания украинских народных дум. Приведен библиографический указатель отечественных и зарубежных научных, научно-популярных, справочных, учебных изданий об украинских народных думах, кобзарях как создателях и носителях героического эпоса, музыкальных инструментах исполнителей дум, исследователях дум и кобзарского искусства, а также о специальных исследованиях, посвященных вкладу известных фольклористов и историков в изучение этого вида народного творчества.

Виявлено та проаналізовано різнорівневі одиниці думового епосу - текстово-образні універсалії, з'ясовано їх природу, встановлено основні ознаки, розкрито взаємозв'язок понять тексту як універсуму та текстово-образної універсалії як елемента тексту-універсуму, текстово-образної універсалії та текстової норми, охарактеризовано текстово-образну універсалію як системну одиницю, лінгвістичну модель, код, фольклорний знак-символ. Текстово-образні універсалії думового епосу розглянуто як одиниці, за допомогою яких моделюється часопросторовий та антропонімний континууми. Аналіз текстово-образних універсалій думового епосу проведено з логіко-граматичного, тематично-подієвого, структурно-композиційного та стилістичного погляду. Проаналізовано структуру, семантику та поетику текстово-образних універсалій-макроодиниць - зачинів і кінцівок. Визначено їх роль у композиційно-образній організації думового тексту.

Висвітлено історію побутування та поширення у загальнонародному культурному контексті стрілецьких пісень (СП) літературного та фольклорного походження як фундаменту розвитку національно-патріотичної свідомості українського суспільства на початку ХХ ст., визначено їх внутрішні взаємозв'язки на рівні трьох складових: фольклоризму, фольклоризації та фольклорності. Розглянуто питання фольклоризації СП в контексті розкриття феномену їх усного побутування. Проаналізовано роль різних історичних, соціокультурних, регіонально-локальних і гендерних чинників впливу на комунікативну ситуацію виконання і текстуальні зміни. Наведено класифікацію народних пісень про січових стрільців за жанровим розподілом, визначено діахронні періоди та сфери їх функціонування.

Освещена история бытования и распространения в общенародном культурном контексте стрелецких песен (СП) литературного и фольклорного происхождения как фундамента развития национально-патриотического сознания украинского общества в начале ХХ ст., определены их внутренние взаимосвязи на уровне трех составляющих: фольклоризма, фольклоризации и фольклорности. Рассмотрены вопросы фольклоризации СП в контексте раскрытия феномена их устного бытования. Проанализирована роль разных исторических, социокультурных, регионально-локальных и гендерных факторов влияния на коммуникативную ситуацию выполнения и текстуальные изменения. Дана классификация народных песен о сечевых стрельцах по жанровому распределению, определены диахронные периоды и сферы их функционирования.

Вперше розглянуто текстово-образні універсалії на прикладі думового епосу. Обгрунтовано теоретичні засади дослідження текстово-образних універсалій українських народних дум. Охарактеризовано дані універсалії як репрезентанти часо- й антропопросторового континууму. Текстово-думові універсалії думового епосу проаналізовано в логіко-граматичному, стилістичному та композиційно-стилістичному аспектах.

Впервые рассмотрены текстово-образные универсалии на примере думового эпоса. Обоснованы теоретические основы исследования текстово-образных универсалий украинских народных дум. Охарактеризованы данные универсалии как репрезентанты временно- и антропопространственного континуума. Текстово-думовые универсалии думового эпоса проанализированы в логико-грамматическом, стилистическом и композиционно-стилистическом аспектах.

Досліджено жанрову природу думового епосу, національну своєрідність характеру епічного героя, типологію дум, специфіку їх образотворення. Розроблено зіставлення героїв українських народних дум та героїв епосів інших народів світу. Визначено спільні та відмінні сюжетно-композиційні елементи у їх творенні. Показано, що своєрідність національного характеру епічного героя дум визначається психологізмом, особливістю епічного та ліричного зображення, народною філософічністю. На підставі аналізу вперше в фольклористиці виділено типи епічного героя народних дум: первісно-поетичний, епічний тип героя українських народних дум, епічно-героїчний, родинно-побутовий, комедійно-сатиричний.

Проаналізовано українські народні думи як феномен традиційної культури, їх роль в синтезі слова, музики та виконавства. Увагу приділено творам національної епічної традиції раннього козацького періоду в контексті початкового етапу боротьби українського народу проти іноземних загарбників та думам невольницького циклу.

Досліджено поетику українських історичних пісень XV - поч. XVIII ст. Розглянуто історію дослідження української історичної пісні, висвітлено головні положення, які виступають предметом наукової уваги вчених, з'ясовано стан розробленості у фольклористиці категорії жанру історичної пісні, названо його головні ознаки. Проаналізовано за допомогою яких принципів і засобів епічного формуються сюжети пісень, будується їх композиція. З'ясовано просторово-часові особливості історичних пісень, засоби творення героїв історичних пісень. Визначено систему символів українських історичних пісень, висвітлено текстове функціонування та семантичний розвиток домінантних символів та їх символозначень у пісенній поетиці. Висвітлено систему художніх засобів вираження: епітети, метафори, порівняння, через які осягається дійсність, з'ясовано їх роль у розкритті семантики мотивів та образів пісень. Запропоновано оригінальні схеми, які у візуально компактній формі допомагають репрезентувати виявлені напрями поетичної реалізації даних історичних пісень, розкривають органічну будову історичної пісні.

Проаналізовано оцінки двотомного збірника "Исторических песен малорусского народа", упорядкованого та прокоментованого відомими українськими вченими В. Антоновичем та М. Драгомановим. Знакова для українства книга, яка побачила світ у Києві впродовж 1874 - 1875 pp., здобула переважно схвальні відгуки, що свідчило про її високий фаховий рівень.

Проаналізовано думи козацького періоду морської тематики. Виокремлено сталі сюжетні елементи дум щодо простеження динаміки їх розвитку в епічному традиційному епосі.

Проаналізовано стрілецькі пісні, в яких яскраво виражено виховання патріотичних почуттів, відданість своїй справі у боротьбі за Україну. У додатку наведено матеріали з історії виникнення стрілецьких пісень та нотний виклад маршової пісні "Гей, там на горі Січ іде".

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш3(4УКР)-613

Шифр НБУВ: Ж23366 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено словесну та музичну формульність (СМФ) українських дум на матеріалах записів та досліджень з Харківщини, Полтавщини та Чернігівщини наприкінці XIX - на початку XX ст. Розглянуто СМФ як засадничу одиницю формотворення українських дум, визначено роль формул у механізмі творення епосу в контексті дискурсу "традиція-імпровізація". Проаналізовано типові місця поетики українських дум і здійснена класифікація словесної формульності. Комплексно досліджено музичні формули думової рецитації, здійснено їх класифікацію. Виявлено взаємозв'язок словесних і музичних формул та зроблено текстологічний аналіз записів дум із нотаціями. На матеріалах досліджень думової епіки встановлено вплив соціокультурних факторів на СМФ. Використано методику С. Грици, зроблено парадигматичний аналіз думи "Вдова" з Харківщини, Полтавщини та Чернігівщини. На підставі проведеного аналізу скласифіковано словесні та музичні формули, виявлено їх індивідуальні, регіональні, загальні особливості. Наведено приклади типологічної спорідненості СМФ українських дум із південнослов'янським епічним фольклором та близькосхідною народно-професійною музикою. Виявлено спільні мелодичні звороти, характерні для українських дум і південнослов'янського фольклору. Простежено відмінність дум від південнослов'янського та близькосхідного фольклору в контексті самобутності української епіки.

Проаналізовано творчу спадщину композиторів Стрілецької доби, а саме Михайла Гайворонського, Левка Лепкого, Романа Купчинського. Розглянуто стрілецькі пісні як яскравий пласт української усно-писемної культури, творений у час відчайдушної боротьби народу за незалежність своєї держави.

Висвітлено питання жанрової природи, типології героїв та особливості поетики українських народних дум. З'ясовано джерела, національну своєрідність характеру епічного героя. Розкрито особливості композиції та засоби образотворення думового епосу.

Проаналізовано, як у повстанській сатиричній пісні "Гей у Москві" шляхом майстерного використання низки як традиційних, так і новітніх поетичних засобів і прийомів на високому художньому рівні історично правдиво змальовано та дошкульно висміяно комуністичну Польщу як державу-сателіта та покірну маріонетку Радянського Союзу. У сатиричному змалюванні Сталіна, Осубки та Бєрута вбачається прояв здорових і на той час єдино перспективних політичних стосунків між Україною і Польщею - солідарне протистояння проти спільного ворога - імперського СРСР.

Дисертація є першою працею в українській історіографії, у якій системно досліджено історичні пісні та думи у записах дорадянського періоду у контексті висвітлення народного сприйняття суспільно-політичних процесів і збройних конфліктів у Гетьманщині середини XVII - 60-х рр. XVIII ст. У ній вперше при дослідженні поетичного фольклору Гетьманщину було виділено як окремий територіальний сегмент; з'ясовано періодизацію тогочасних подій і явищ крізь призму історичних пісень і дум, порівнюючи з сучасною історіографією. Простежено, як їхні сюжети, через народне сприйняття, відтворюють багатовекторність суспільно-політичного буття українців; на основі цих сюжетів обгрунтовано думку, що населення Гетьманщини розвивалось у руслі загальноєвропейських тенденцій і водночас набуло чимало своєрідних рис через впливи козацтва та чумацтва як двох специфічно національних явищ. Встановлено, що історичні пісні та думи містять низку альтернативних суджень, оцінок і характеристик щодо подій в Гетьманщині середини XVII - 60-х рр. XVIII ст., якщо порівнювати з наявними в історіографії дослідницькими інтерпретаціями. Матеріали дисертації дозволили сформувати більш комплексне бачення історії цього регіону, а також діяльності його непересічних суспільно-політичних діячів.