Охарактеризовано козацькі поеми Б.Залеського, які виникали з двох основних джерел: легенд, переказів та деяких історіографічних матеріалів доби польського панування в Україні; народних дум і пісень на теми козацтва, з яких поет, окрім образів та ситуацій, запозичив художню інтонацію, метроритм, стилістичні засоби. Зазначено, що в даних поемах своєрідно переплелися історія та міфологія, авторський стиль з фольклорною традицією.

Охарактеризованы казацкие поэмы Б.Залесского, возникавшие из двух основных источников: легенд, пересказов и некоторых историографических материалов эпохи польского панства в Украине; народных дум и песен на темы казачества, из которых поэт, кроме образов и ситуаций, позаимствовал художественную интонацию, метроритм, стилистические средства. Указано, что в данных поэмах своеобразно переплелись история и мифология, авторский стиль с фольклорной традицией.

Викладено матеріали дипломної роботи студентки V курсу філологічного фаультурету Львівського державного університету ім. І. Франка Столярчук В.М. на тему "Фольклор в "Лісовій пісні" Л. Українки". Висвітлено фольклористичну діяльність письменниці, розглянуто народні перекази про стосунки міфічних лісових істот (лісовика, мавки, водяника, добрих і злих духів) з людьми. Розкрито ідейну та художню функції фольклору в драмі Л. Українки "Лісова пісня", проаналізовано особливості формування образної системи художнього твору на основі фольклорного матеріалу.

Изложены материалы дипломной работы студентки V курса филологического факультета Львовского государственного университета им. И. Франка Столярчук В.Н. на тему "Фольклор в "Лесной песне" Л. Украинки". Освещена фольклористическая деятельность писательницы, рассмотрены народные поверья об отношениях мифических лесных существ (лесовика, мавки, водяного, добрых и злых духов) с людьми. Раскрыты идейная и художественная функции фольклора в драме Л. Украинки "Лесная песня", проанализированы особенности создания образной системы художественного произведения на основе фольклорного материала.

Висвітлено зв'язки мови давньої пам'ятки "Слово о полку Ігоревім" і мови української народної творчості. Наведено поетичну реконструкцію даного твору.

Освещены связи языка древней памятки "Слово о полку Игоревом" и языка украинского народного творчества. Приведена поэтическая реконструкция данного произведения.

Розглянуто питання фольклорних паралелей до образу русалки у романтичних творах М. Гоголя, Т. Шевченка, О. Сомова.

Комплексно досліджено феномен міфологічного фольклоризму в українській літературі. На підставі аналізу міфологічних образів, фольклорних сюжетів і мотивів у структурі художніх творів О.Кобилянської, М.Коцюбинського, Лесі України та інших письменників висвітлено основні тенденції розвитку фольклоризму у їх писемній творчості початку XX ст. Визначено сфери та явища фольклору, які виявили найбільшу здатність до актуалізації та формально-змістових перетворень у літературі. Досліджено способи трансформації фольклорного елементу у різних за стилем і художніми пошуками авторів.

На матеріалі творчості П. Куліша, І. Франка, І. Нечуя-Левицького, І. Карпенка-Карого, М. Кропивницього, М. Старицького, П. Мирного, О. Кониського, Б. Грінченка, Т. Зіньківського, О. Пчілки, Л. Старицької-Черняхівської досліджено народні джерела національної самобутності української літератури 1970 - 1990-х рр. Ця проблема розв'язується на основі сформованих теоретичних підстав художнього освоєння не лише сюжетів, мотивів, образів і поетики різних жанрів усної народної поетичної творчості, а й їх світоглядного потенціалу та народного світогляду загалом.

Проаналізовано специфіку використання та роль фольклору у літописах кінця XVII - початку XVIII ст. - Григорія Граб'янки та Самійла Величка. Акцентовано на тому, що саме авторські літописні твори, які вкорінені в загальнонародне сприйняття історичної минувшини й акумулюють в собі народну усну пам'ять про події та художній образ цих подій, - є благодатним матеріалом для "творення" новітньої ідентичності на нинішньому етапі національного буття. Охарактеризовано й узагальнено три головні жанрово-стильові групи творів фольклору про події досліджуваного періоду: історичні пісні, думи, народні перекази. Доведено, що тексти козацьких літописів піддають переосмисленню змістовий, сюжетний рівень фольклорних творів, водночас сприяють узагальненню та введенню в художній дискурс народне осмислення історичних осіб і подій. Зроблено висновок про те, що історико-героїчна народна творчість даного періоду загалом та її образно-символічні домінанти (Герой, Козак, Степ, Україна) стали визначальним чинником формування образу національної історії в літописах Григорія Граб'янки та Самійла Величка.

Вперше у вітчизняній науці запропоновано комплексне, масштабне дослідження взаємозв'язків творчості Т. Шевченка з фольклором в усій їх багатобарвній складності. Розкрито методологічні основи дослідження, літературо- та фольклороцентричний підходи до вивчення фольклорно-літературних зв'язків. Розглянуто джерельну базу спостережень і деякі питання Шевченкової текстології. Увагу приділено постаті Т. Шевченка як представника інтерпретаційної фольклористики та критика фольклористичних видань. Розкрито основні форми рецепції текстів українського фольклору в творах поета. Досліджено проблему жанру в українському фольклорі. Увагу приділено казковій прозі, народним епіці, ліриці й обрядам, іноземним міфології та фольклору у творчості поета. Надано відомості про структурну своєрідність та ідеологічне "надзавдання" української усної традиції про Т. Шевченка.

Розглянуто художні особливості поеми О. Ольжича "Городок 32" і цикл віршів "Незнаному воякові". За допомогою інструментарію архетипної критики інтерпретовано текст і підтекст названих творів. Розглянуто образ ліричного героя та проблему авторської позиції.

На примере творческого наследия выдающегося деятеля украинской культуры, всемирно известного кинорежиссера и писателя А. П. Довженко освещены вопросы использования фольклора как одного из важнейших видов народного искусства в педагогических целях.

На базі архівних матеріалів, мемуарних свідчень та спогадів сучасників досліджено генезу та значення для творчості Миколи Васильовича Гоголя його захоплення народною пісенною культурою.

Наведено результати комплексного дослідження феномену фольклоризму пісень сучасних музичних гуртів ("Мандри", "Гайдамаки", "Тінь Сонця", "Ворождень", "Друга Ріка", "Плач Єремії") та співачки М. Бурмаки. Висвітлено основні положення наукових студій, присвячених питанню конвергенції фольклору і літератури, окреслено інтерпретацію поняття «фольклоризм» як об’єкту теоретичного дискурсу, проведено зіставний аналіз фольклорної та літературної традиції, вивчено інклюзії фольклорних мотивів у літературі. Простежено метаспіввідношення фольклорних та літературних жанрів. Здійснено поетикальний та жанрово-стильовий аналіз авторських пісень. Розглянуто мотивно-образну парадигму і типологію символів сучасної авторської музичної лірики. Створено моделі смислогенераціі образотворення. Досліджено семантику днів тижня та інтенційність кольорової символіки. Прослідковано модифікації народнопоетичної символіки.

На основі когнітивного підходу до аналізу мовних одиниць досліджено фольклоризми як домінанти українських поетичних текстів кінця ХХ - початку ХХІ ст., проаналізовано їх семантичні трансформації. Розглянуто фреймо-слотову організацію етнокультурних концептів, з'ясовано їх роль у вербалізації авторської мовної картини світу задекларованого періоду.

На основе когнитивного подхода к анализу языковых единиц исследованы фольклоризмы, которые выступают доминантами украинских поэтических текстов конца ХХ - начала ХХІ вв., проанализированы их семантические трансформации. Рассмотрена фреймо-слотовая организация этнокультурных концептов, выяснена их роль в вербализации авторской языковой картины мира задекларированного периода.

The article investigates folklorisms, appearing in the role of the dominants of the Ukrainian poetic texts at the end of the ХХ -the beginning of the ХХІ centuries on the grounds of the cognitive approach to the language units analysis. Their semantictransformations are analyzed. The framing slot structure of the ethnocultural concepts is considered. Their role in the verbalization of the author's language picture of the world in the pointed period is envisaged.

Наведено результати дослідної перевірки літописних джерел, зокрема "Повісті врем'яних літ", через зіставлення з фольклором для виявлення генетичного зв'язку передхристиянських ремінесценцій зі збереженою народною пам'яттю.

Розглянуто результати дослідної перевірки літописних джерел, зокрема "Повісті врем'яних літ", у контексті зіставлення з фольклором для виявлення генетичного зв'язку передхристиянських ремінесценцій зі збереженою народною пам'яттю.

Зазначено, що генетичне походження значного інформативного шару літопису "Повість врем'яних літ" від фольклорних матеріалів дає йому змогу віддзеркалювати, фокусувати вираження масових народних уявлень.

Охарактеризовано феномен фольклоризму в ліричних творах видатного українського письменника М. Старицького. Проаналізовано поетичні твори, де спостерігається процес спілкування автора з народнопоетичною творчістю. З'ясовано особливості переосмислення письменником фольклорних елементів, залучених до художньої канви його ліричних творів. На матеріалі його лірики, ліро-епіки досліджено ідейно-естетичну взаємодію фольклору та літератури від звичайних стилізацій до складного синтезу народних і власне літературних компонентів, розвиток літературної культури "відфольклорної" писемності.

Комплексно досліджено феномен фольклорної контамінації в авторській поезії поетів-романтиків 1820 - 1840 рр. Розглянуто основні положення наукових студій, присвячених питанню взаємовпливу фольклору та літератури. Висвітлено поняття "фольклорна контамінація" як об'єкту теоретичного дискурсу. Проведено зіставний аналіз фольклорної та літературної традиції. Вивчено інклюзії фольклорних мотивів у літературі. Проаналізовано парадигму функціонування символу "Доля" у фольклорних текстах. Обгрунтовано роль фольклорної контамінації в авторській поезії. Досліджено модифікації народнопоетичної символіки та образів в авторській поезії. Визначено теоретичні засади вивчення фольклорної контамінації у фольклористики. Досліджено літературну спадщину українських поетів-романтиків 1820 - 1840 рр. через фольклорну контамінацію.

Охарактеризовано особливості інтерпретації фольклорного образу русалки в прозі М. Гоголя, Х. Купрієнка, О. Сомова, П. Куліша. З'ясовано, що "русалкова тема" стає джерелом творчого натхнення і предметом наукової уваги українських романтиків. Літературні історії розгортаються в площині двох ключових тем: нещасливе кохання та покарання за зраду; русалки-помічниці, які сприяють одруженню закоханих.

Охарактеризовано особливості інтерпретації демонологічного образу вовкулаки в творах О. Сомова та С. Александрова. З'ясовано, що архаїчна семантика персонажа стає універсальним конструктом в ідейно-естетичній організації художнього тексту. Фольклорні історії про перевертнів розгортаються в літературні сюжети про необмежені можливості та надзвичайні здібності людини. В творчості О. Сомова вовкулака постає в образі простака-дурня, чаклуна-перевертня, розбійника-лицаря, а герой С. Александрова проходить шлях від грішника до праведника. Письменників цікавить психологічний стан людини у вовчій шкірі.