Висвітлено проблеми етикету наукової прози. Проаналізовано концепцію етикетизації наукового англомовного дискурсу, розкрито її лінгвістичну сутність на основі антропологічного та комунікативно-когнітивного підходів. Особливу увагу приділено мовним і візуально-риторичним засобам етикетизації наукового дискурсу, стратегії та тактиці ввічливості, проблемам варіативності.

Розглянуто концепцію жанру в сучасних філологічних науках, зокрема, у новій риториці, функціональній стилістці, лінгвістиці тексту, а також когнітивній і прикладній лінгвістиці. Висвітлено теорію мовленнєвих жанрів М.М. Бахтіна. Розкрито сутність жанрів наукового спілкування як соціокомунікативних, соціокогнітивних і мовних феноменів. Розроблено процедуру жанрового аналізу, визначено характерні особливості різних жанрів сучасного англомовного наукового дискурсу (наукової статті, міжнародної наукової конференції, електронного дискурсу та електронної групової дискусії). Проаналізовано варіативність і динаміку процесів жанротворення. Розкрито роль прагматичних чинників у формуванні жанрових ознак наукових текстів. Запропоновано жанрову лінгводидактичну модель навчання англомовної наукової комунікації.

Рассмотрена концепция жанра в современных филологических науках, в чаcтности, в новой риторике, функциональной стилистике, лингвистике текста, а также когнитивной и прикладной лингвистике. Освещена теория речевых жанров М.М. Бахтина. Раскрыта сущность жанров научного общения как социокоммуникативных, социокогнитивных и языковых феноменов. Разработана процедура жанрового анализа, определены характерные особенности различных жанров современного англоязычного научного дискурса (научной статьи, международной научной конференции, электронного дискурса и электронной групповой дискуссии). Показана вариативность и динамика процессов жанрообразования. Раскрыта роль прагматических факторов в формировании жанровых признаков научных текстов. Разработана жанровая лингводидактическая модель обучения англоязычной научной коммуникации.

Разработана типология инокодовых сообщений, включенных в научный и художественный текст, в связи с характером изображенного в нем референтного пространства. В научном тексте выделены коммуникативно первичные и коммуникативно вторичные инокодовые сообщения; в художественном тексте наряду с указанными типами обнаружены сообщения, сочетающие в себе черты первого и второго типов. Установлено, что коммуникативная вторичность инокодовых сообщений в художественных текстах маркируется вербально и иконически, в научных - только вербально, причем в отличие от художественных текстов материальный экспонент прототекста никогда не характеризуется.

Досліджено етикетизацію сучасного англо-американського наукового дискурсу як специфічну функціонально-комунікативну категорію, за допомогою якої реалізується персуазивна інтенція адресанта щодо поліпшення ефективності комунікації. Засобами передачі категорії етикетизації є комплекс вербальних текстуальних структурно-композиційних та інтерперсональних комунікативних одиниць, ряд яких є культурно забарвленими, а також невербальні візуально-риторичні засоби. До мовних засобів передачі етикетизації належать апроксиматори, індикатори епістемічної модальності, поступки та протиставлення, некатегоричного заперечення, умови, засоби вираження деперсоналізації, волюнтативної та деонтичної модальності, а також оцінні та емоційно-експресивні номінації, риторичні запитання та гіпофори. Етикетизація передається через модуляції категоричності та некатегоричності номінацій з тяжінням до некатегоричності на рівнях слова, речення й тексту та через структурування тексту. Стратегіями етикетизації є "зменшення" впливу на адресата, вуалювання негативної думки, виявлення солідарності з адресатом, привертання його уваги, полегшення декодування інформації.

Досліджено лексичні, синтаксичні та структурні засоби реалізації комунікативності у текстах технічної реклами та анотацій науково-експериментальних статей. Комунікативність трактовано як здатність тексту передавати інформацію, що забезпечує найефективнішу реалізацію комунікативного наміру автора. Характер мовних одиниць та структурно-композиційна організація текстів, зазначених жанрів, обумовлені їх комунікативними функціями. Домінуюча комунікативна функція текстів технічної реклами - вплив на цільового читача і переконання його в перевагах рекламованого об'єкта - реалізується за допомогою епістемічних та лінгвістичних засобів, що одночасно впливають на інтелект і почуття адресата. Експресивно-емоціонально-оцінні засоби у текстах технічної реклами допомагають передати технічну інформацію з максимальною ефективністю. Вплив анотацій до текстів науково-експериментальних статей здійснюється фактичною стороною інформації та її вірогідністю, що обумовлено провідною комунікативною функцією текстів даного жанру - функцією повідомлення. Домінуюча експліцитна фактична інформація є засобом реалізації комунікативності на рівні змісту. Кожний елемент композиції текстів технічної реклами має конкретну прагматичну задачу, виконання якої забезпечило реалізацію прагматичної настанови тексту. Принцип подання інформації у текстах (переважно дедуктивний) має на меті реалізацію прагматичної спрямованості. Лексичні, синтаксичні, структурно-композиційні особливості досліджуваних текстів є засобами реалізації їх комунікативності.

Проведено порівняльне дослідження іншокодових включень, що функціонують у англомовних наукових та художніх творах. Описано зв'язок вербального тексту та іншокодових включень за допомогою спільної змістовно-фактуальної інформації, теми, образу автора, концепту, художнього простору, часу та стилістичних засобів. Вивчено формально-структурні зв'язки різнокодових повідомлень: їх змістову, мовну зв'язність та візуальну співвіднесеність. У процесі дослідження змістової зв'язності вербальних та іншокодових повідомлень використано поняття автосемантії та синсемантії складників полікодового тексту. Розглянуто фактори, які впливають на засоби інтеграції іншокодових фрагментів у цілісний текст, доведено вплив функціонального стилю твору, його жанрової специфіки та фактора адресата на типи іншокодових повідомлень, їх функції у комунікативній та мовній структурі цілого тексту, а також на засоби їх інтеграції у текст.

Запропоновано поєднання лінгвокогнітивного та комунікативного підходів до вивчення англомовного медичного дискурсу (АМД) з проблематики ВІЛ/СНІДу в його письмовій формі та досліджено характерні особливості комунікативної ситуації, що впливають на вибір мовних засобів подачі інформації. Із застосуванням нових методик, розроблених у когнітивній лінгвістиці, встановлено основні риси АМД як виду професійного спілкування, визначено його місце в системі професійного спілкування, а також комунікативні стратегії та тактики адресанта АМД. Виявлено концептуальну структуру АМД з проблематики ВІЛ/СНІДу. Знайдено зв'язок між складовими концептуальних структур та основні чинники їх мовного варіювання. Визначено роль концептуальних метафоричних моделей у відтворенні референтної ситуації "Перебіг і лікування хвороби".

Здійснено комплексне системне дослідження лінгвостилістичних і прагматичних характеристик англомовного тексту прикладу, розроблено теоретико-практичний підхід до аналізу функціонування текстів прикладів у підмовах економіки й психології дидактичної літератури наукового функціонального стилю. Уперше виявлено механізм дії та закономірності функціонування текстових категорій і лінгвостилістичних засобів сучасних текстів прикладів у контексті досягнення прагматичного ефекту в зоні адресата. Виділено інваріантну модель текстів прикладів, визначено константні та факультативні компоненти цієї моделі. З'ясовано типологічні характеристики текстів прикладів. Систематизовано функції текстів прикладів. Виявлено різновиди базових композиційно-мовленнєвих форм, що з'єднують семантичний і структурний план у текстах прикладів. На засадах аналізу композиційно-змістових, типологічних і функціональних характеристик розроблено визначення прикладу як типу тексту та стилістичного прийому.

Надано результати лінгвокогнітивного дослідження концептуальних метафор, що лежать в основі метафоричних виразів - кліше англомовного наукового тексту. Аналіз фактичного матеріалу - 3 320 автентичних кліше-метафор - проведено на підставі положень, розроблених у теорії концептуальної метафори, фреймовій семантиці та когнітивній граматиці. Передумовою появи концептуальних метафор як номінативної основи наукових кліше є взаємодія референтного поняттєвого простору, концептосфери "наукова діяльність", з корелятивними поняттєвими доменами. Концептосфера "наукова діяльність" упорядкована на підставі багатовимірної концептуальної моделі "мережі-в-мережах", за допомогою якої встановлено поняттєві домени, що конститують концептосферу, та зв'язки між ними.

Досліджено писемну наукову дискусію з огляду на її дискурсивні, жанрові, аргументативні, прагмариторичні та мовні характеристики. Розглянуто специфіку дискурсивної організації дискусійних фрагментів та показано впливовий потенціал їх дискурсивної структури. Зроблено висновок про те, що через продуману послідовність дискурсивних процедур реалізується комунікативно-прагматична складова тексту, спрямована на переконання опонента та цільової аудиторії читачів. Розглянуто типові й аргументативні стратегії та риторичні прийоми наукової дискусії, які розглянуті як логічні й експресивно-емоційні засоби переконання, що разом визначають комлексну природу впливу наукового дискусійного тексту. З'ясовано, що провідними засобами переконання у науковій дискусії виступають раціональні засоби - різні дискурсивні процедури обгрунтування.

Досліджено вербальні маркери привертання уваги читача в англомовному науковому дискурсі. Детально розглянуто етикетний потенціал згаданих одиниць.

Рассмотрены вербальные маркеры привлечения внимания читателя в англоязычном научном дискурсе. Проанализирован этикетный потенциал указанных единиц.

The paper addresses verbal markers of attracting readers' attention in Anglo-American scientific discourse. Etiquette potential of such elements is emphasized.

Розглянуто та порівняно риторичні стратегії аргументації та деякі вербальні засоби їх текстового втілення в описах результатів досліджень у сучасних англомовних наукових статтях з прикладної математики та прикладної лінгвістики.

Рассмотрены и сравнены риторические стратегии аргументации и некоторые вербальные средства их текстового воплощения в описаниях результатов исследований в современных англоязычных научных статьях по прикладной математике и прикладной лингвистике.

The article focuses on comparison of rhetorical strategies of argumentation and some linguistic means of their textual implementation in the Results sections of English research papers in the fields of applied mathematics and applied linguistics.

Розглянуто взаємозв'язки тематичної та стратегічної організації англомовного професійного медичного конфліктного дискурсу. Проаналізовано аргументативні тактики, які є основними для досліджуваного дискурсу. Визначено їх відмінність від емоційних тактик. Описано їх специфіку, встановлено повний перелік та виявлено їх зв'язки з мікротемами.

Рассмотрена взаимосвязь тематической и стратегической организации англоязычного профессионального медицинского конфликтного дискурса. Проанализированы аргументативные тактики, которые являются основными для исследуемого дискурса, определено их отличие от эмоциональных тактик. Описана их специфика, установлен полный перечень, выявлены их связи с микротемами.

The article focuses on thematic and strategic organization interrelation in English professional medical conflict discourse. The argumentative tactics which are the main ones for the discourse under study are analyzed and the difference from the emotional tactics has been pointed out. Their specificity is described, the whole set is established and connections with topics are revealed.