Проанализированы научные труды по русистике, крымскотатарскому языкознанию в социолингвистике, выполненные с 1966 г. по настоящее время, которые в определенной степени отражают развитие научной мысли в области русской фразеологии и крымскотатарского языкознания. Рассмотрены вопросы о фразеологической омонимии, антонимических оппозициях, специфике синтагматических и парадигматических отношений в сфере фразеологии. Внимание уделено онимам как кумулятивным знакам этнической культуры. Раскрыты основы фразеологической идеографии. Приведены лингвистические взгляды Бекира Чобан-заде. Освещены актуальные проблемы возрождения языка крымских караимов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.12-34:Р120.45 + Ш141.12-434:Р120.45

Рубрики:

Російська мова

Шифр НБУВ: ВА713899 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Определены параметры существования базовой номинативной единицы языка - номинатемы - совокупности речевых единиц-глосс, реализующихся в слове, сочетании и сочетании слов, объединенных семантическим тождеством и формальной взаимосвязанностью. Освещена проблема цельности и выделяемости речевой номинативной единицы. Предложены несловоцентрические концепции речевой номинации. Раскрыта сущность понятий глоссы, типа модифицированной номинатемы, семантического модифицирования, лексикализации, лексической универбализации. Предложены модели универбализации нумеративного, атрибутивного (партитивного) типов. Рассмотрено семантическое тождество как основа тождества номинатемы. Внимание уделено параметрам языковой номинации.

Рассмотрено одно из актуальных направлений современной лингвистики - теория языковых смыслов. Обобщены достижения лингвистов в этой области, определен количественный и качественный состав языковых смыслов. Приведена типология языкового смысла, раскрыта роль местоимений как их категоризаторов. Установлены дифференциальные признаки языкового смысла, исследованы проблемы функциональной лингвистики и когнитивности, универсалий и ономасиологии. Раскрыты общие и отличительные признаки категориального значения языкового смысла и категориального значения части речи. Впервые представлена система ономасиологических единиц (единиц именования), выражающих языковые смыслы. Проанализирована конкурентоспособность единиц именования как одна из важнейших проблем ономасиологии и теории языковых смыслов.

Розглянуто внутрішньослівну семантичну деривацію предикатів української та російської мов у етнолінгвістичному аспекті. Виявлено зумовленість процесів семантичного розвитку традиційною культурою українського та російського народів. Показано вплив ціннісної картини світу на формування оцінних предикатів і метафоричних моделей. Уточнено суть поняття "символ метафори" завдяки проведеним когнітивним дослідженням. Розглянуто роль магічної практики у формуванні образних значень предикатів. Проаналізовано зв'язки між лексичною та фразеологічною підсистемами мови, побудовано когнітивно-генетичну типологію фразеологічних одиниць.

Побудовано ономасіологічну класифікацію композитів російської мови на підставі введення базової номінативної одиниці мови - номінатеми та констатації існування двох типів мотивації - зовнішньої (мотивації однією номінатемою іншої) та внутрішньої (мотивації номіматемою її мовленнєвих модифікацій - глос). Відзначено, що номінатемний підхід дозволяє виділити синтаксичні й аналогічні композити. Синтаксичні композити розподіляються на самостійні номінативні одиниці, що виникли внаслідок деривації (дериваційні композити), та формальні мовлєннєві реалізації багатокомпонентних номінатем, які виникли внаслідок універбалізації (універбалізаційні композити). Проведено опис універбалізаційних композитів російської мови.

Визначено співвіднесення образних планів російської національної фразеології та поетичної метафори, визначено міфологічні, релігійні та соціокультурні витоки образів життя та смерті в російській лінгвокультурі. З'ясовано, що концепти Життя та Смерть семантично не протиставляються один одному, а тлумачення кожного з відповідних слів здійснюється через взаємопосилання. Зазначено, що смислові обшири Життя та Смерті в російській лінгвокультурі формують єдиний концепт, який охоплює дві необ'єднанні та невіддільні частини. Зазначено, що національно-культурну специфіку російських концептів Життя та Смерть усвідомлено на підставі порівняння з китайськими уявленнями щодо цих феноменів.

Проведено комплексний аналіз слів-моносемантів в аспекті їх лексикографічного подання у тлумачному й енциклопедичному словниках. Запропоновано дефініцію однозначного слова. Наведено кількісні характеристики слів-моносемантів у тлумачному й енцилопедичному словниках. Виявлено фактори, що сприяють закріпленню існування однозначного слова. Проаналізовано подібності та розбіжності у структурі словникових статей, описано ідеографічне поле слів-моносемантів.

Висвітлено функціоналізм, який є одним із напрямів сучасної лінгвістики, що активно розвивається. Визначено, що головним завданням функціональних досліджень стає опис того, як будова мови обумовлена здійсненням соціально значущої ролі (впливом на свідомість реципієнта). Зазначено, що функціональна ідеографія як засіб опису лексики передбачає моделювання ціннісно-орієнтованих поняттєвих зон мовної картини світу та визначення тих номінативних одиниць (простого та складного типів), які є експлікаторами семантем (мовних понять), що входять до складу цих зон. Виявлено, які семантеми знаходяться на тому самому рівні ієрархії з семантемою "особа" та є центральними для інших фрагментів картини світу. Показано як може бути описана мікросистема мовної картини світу в аспекті укладання стислого активного тезауруса.

Рассмотрена структурно-семантическая дивергенция в лексике как явление синхронного плана и ее неразрывная связь с конвергенцией и нейтрализацией. Обоснован матричный подход к определению типов лексических (и других формально-семантических) оппозиций, позволяющий проследить систематические связи, существующие между лексическими и мотивационными отношениями, а также раскрыть причины появления в языке отдельных видов синонимов, паронимов, вариантов. Особое внимание уделено изучению избирательного сочетания аффиксов с мотивирующими единицами языка.

Подан фундаментальный каталог гидронимии Дона, содержащий названия гидрообъектов бассейнов этой реки от истоков до реки Иловли включительно. Приведены также сопутствующие территориально близкие топонимы, обнаруживающие ономасиологическую общность с ними. Дана информация о названиях рек, речек, ручьев, сезонных водотоков (оврагов, балок, яров, лощин, логов и др., в которых осуществляется или когда-то происходил водосбор в период половодья и сильных дождей и которые высыхали в летнюю межень), непроточных вод - озер, болот, стариц, лиманов, ильменей, находящихся (или находившихся) в самой пойме или невдалеке от нее, а также водоемов, которые имеют соединяющие их с рекой протоки (ерики). Учтены многие другие именования элементов гидрорельефа, обусловленных особенностями меандрирования речного русла (названия мелей, колен, излучин), характером речного дна и береговой линии (названия мелей, перекатов, россыпей, плесов, заливов, мысов, островов). Отмечено, що в образовании значительного количества донских гидронимов активно участвовали географические термины, оставившие заметные следы в одиночных и составных названиях водных объектов, а также в основах их аффиксальных структур.

Обгрунтовано теоретичні та методологічні основи параметризації запозиченої лексики російської мови. Вивчено особливості комунікативної репрезентації греків за умов полілінгвокультурної ситуації Криму. Подано лінгвістичну та соціокультурну характеристику запозичень-грецизмів через їх освоєння у процесі функціонування. Визначено культурно-ціннісне навантаження сучасних запозичень у реципієнтній мовній системі на підставі акумулювання попереднього досвіду. Визначено мовний статус грецизмів у межах лексичної та словотвірної підсистем російської мови. Перекладено матеріали навчального тематичного словника "Ширше коло" грецькою мовою.

Досліджено структурну організацію фрагмента фразеологічної картини світу з семантикою каузації з виділенням тематичних полів, тематичних і семантичних груп, семантичних і синонімічних рядів. Визначено специфіку образів, на яких базуються фразеологічні одиниці. Охарактеризовано національно-культурну специфіку каузації в російській фразеології: невідома, невидима причина пояснюється дією інфернальних сил; ідея жертовності в семантиці фразеологічних одиниць, що вказують на засіб досягнення мети. Розкрито семантику заперечення всіх можливих умов для небажаної або неможливої дії, яка передбачає відмову від великих матеріальних цінностей через моральні переконання. Встановлено зв'язок допусту з затятістю на своїй думці, з упертістю.

Здійснено теоретичне узагальнення основних понять, пов'язаних з визначенням логіко-гносеологічної та лінгвістичної природи стійких компаративних одиниць. Описано найважливіші структурно-семантичні особливості вираження порівнянь у зіставлюваних мовах. Розглянуто системний опис особливостей семантичного наповнення різних груп стійких компаративних одиниць двох різноструктурних мов в аспектах лінгвокультурології та зіставної лінгвістики. Встановлено своєрідність психолінгвістичних асоціативно-змістових реакцій під час утворення компаративів у російській та вірменській лінгвокультурах.

Даны определение и описание особенностей функционирования номинатемы как основной номинативной единицы языка в контексте лингвальной когнитологии и когнитивной лингвальной семиотики. Приведена схема номинации "номинатема - концепт как инвариантное значение номинатемы - глосса как реализация номинатемы в речи - лексическое значение глоссы как референция и коагуляция концепта - референт". Рассмотрены модели речевого модифицирования номинатемы и формирования новых номинатем.

Рассмотрена символическая терминология, связанная с растениями. Уделено внимание особенностям использования цвета и растений в творчестве художников и в украинской мифологии. Дан список символических назаваний растений.

Розроблено методику зіставлення англоамериканських лексичних запозичень в українській і російській мовах. Проаналізовано процеси фонетико-графічної асиміляції, граматичної адаптації та семантичного пристосування англоамериканізмів. Визначено тенденції функціонально-стилістичного використання англоамериканських запозичень, виявлено спільні та відмінні особливості акомодації англоамериканізмів у мовах-реципієнтах.

Рассмотрены общие вопросы специальной номинации. Проанализированы ономасиологические, словообразовательные и категориальные особенности наименований лиц по роду деятельности в сфере экономики и права. Изучены их парадигматические связи и лексикографическая интерпретация. Установлены и описаны типы формального и семантического варьирования терминов правоведения и способы репрезентации терминологических вариантов в сфере функционирования и фиксации.

  Скачати повний текст

Изложены результаты исследования национально-культурной семантики русских колоративов, слов с неконкретным цветовым значением, имплицитных колоративов и лексем, обозначающих несколько цветов, на материале фразеологии, а также языка фольклора и языка художественной литературы. Проанализированы амбивалентность, взаимозаменяемость и полисемантичность колоративов, объяснены глубинные содержания колоративов с основным цветовым означиванием, их номинативно-генетические пересечения. Описан характер сочетаний (свободные, несвободные), в состав которых включены колоративы народнопоэтической традиции и языка художественной литературы, определены их сочетаемостные возможности и интертекстуальные связи в индивидуально-авторской речи. Рассмотрено участие колоролексем в формировании русского антропонимикона и топонимикона.