Розкрито сутність галузевого редагування як навчальної дисципліни. Розглянуто основні етапи процесу публікування повідомлень, показано специфіку редагування газетно-журнальних видань. Встановлено основні норми (інформаційні, юридичні, етичні, політичні, релігійні, композиційні, рубрикаційні, логічні, лінгвістичні, психолінгвістичні, видавничі, ілюстраційні, поліграфічні) редагування газетно-журнальних видань. Наведено характеристику різних видів радіо- й телепередач, описано основні етапи їх створення, визначено особливості редагування. Встановлено функції нового типу ЗМІ - інтернет-видань, розглянуто процес утворення та види веб-сторінок, визначено професійні завдання веб-редактора.

Раскрыта сущность отраслевого редактирования как учебной дисциплины. Рассмотрены основные этапы процесса публикования сообщений, показана специфика редактирования газетно-журнальных изданий. Установлены основные нормы (информационные, этические, политические, религиозные, композиционные, рубрикационные, логические, лингвистические, психолингвистические, издательские, иллюстрационные, полиграфические) редактирования газетно-журнальных изданий. Приведена характеристика различных видов радио- и телепередач, описаны основые этапы их создания, определены особенности редактирования. Определены функции нового типа СМИ - интернет-изданий, рассмотрены процесс создания и виды веб-страниц, установлены профессиональные задания веб-редактора.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч632.174 + Ч632.18

Рубрики:

Підготовка та організація телевізійних передач

Робота тележурналіста, режисера, звукорежисера, оператора, диктора (Телебачення)

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто особливості, закони функціонування й умови впливу на глядачів мови телебачення. Розкрито специфіку аудіовізувальної інформації. Визначено складові професійної діяльності тележурналіста як ведучого або диктора. Проаналізовано помилки, які зустрічаються у мовленні ведучих, дикторів, учасників телепроектів.

Рассмотрены особенности, законы функционирования и условия влияния на зрителей языка телевидения. Раскрыта специфика аудиовизуальной информации. Определены слагаемые профессиональной деятельности тележурналиста как ведущего или диктора. Проанализированы ошибки, встречающиеся в речи ведущих, дикторов, участников телепроектов.

Запропоновано методику аналізу текстів, з яких формується телевізійна інформаційна програма. Досліджено структуру та способи подачі новин з виокремленням повідомлення про головний факт та інших повідомлень, які його розгортають і доповнюють. Розглянуто композицію журналістського складеного тексту, типи локалізації у ньому повідомлення про головний факт. Проаналізовано компоненти та засоби створення тематично цілісної інформаційної програми. Представлено мовознавчі аспекти дослідження журналістикознавчих проблем. Грунтовно розглянуто взаємозв'язок інтра- та екстралінгвістичних аспектів журналістського твору. Запропоновано комплексну методику аналізу текстів, що розкриває функціонально-сутнісні характеристики всіх компонентів складного журналістського твору.

Окреслено сучасний стан функціонування та розвитку ефірного мовлення, розглянувши його у світлі аналізу семіотичних категорій. Визначено зміст понять "ефірне мовлення", "ефірний текст".

Охарактеризовано й систематизовано функції комп'ютерної графіки та комп'ютерного дизайну в передачах українських і зарубіжних телеканалів.

Розглянуто методологію роботи зі створення екранного твору - фільму, телевізійної програми. Висвітлено особливості літературного сценарію екранного твору, його підготовки до екранної реалізації. Охарактеризовано знімальний період неігрового та ігрового екранного твору, монтажно-тонувальний період.

З'ясовано суть деяких глобальних категорій у сучасній міжнародній комунікації. Проаналізовано потенційні можливості взаємодії телекомунікації, інформатики та електронних медіа в журналістиці й системі освіти. Висловлено погляди на зміст поняття "глобалізація" та психологію його сприйняття.

Розкрито використання способів родової диференціації нових іменників на позначення осіб у сучасному телевізійному просторі України. Розглянуто найпродуктивніші форманти та їх похідні, що використовують у сучасній українській літературній мові для утворення іменників на позначення осіб жіночої статі. Упродовж 2017- 2019 рр. під час перегляду новин на телеканалах "1+1", "СТБ" та інших простежено родову диференціацію іменників на позначення осіб у мовній практиці телеведучих сучасних каналів.

Розкрито використання способів родової диференціації нових іменників на позначення осіб у сучасному телевізійному просторі України. Розглянуто найпродуктивніші форманти та їх похідні, що використовують у сучасній українській літературній мові для утворення іменників на позначення осіб жіночої статі. Упродовж 2017- 2019 рр. під час перегляду новин на телеканалах "1+1", "СТБ" та інших простежено родову диференціацію іменників на позначення осіб у мовній практиці телеведучих сучасних каналів.

Подивіться сьогоднішні телевізійні канали, путівник та деякі програми українського телебачення. Визначте будь-які приклади сегментації програмування, з якими ви стикаєтесь. Пов'яжіть поняття вертикального та горизонтального програмування та сегментації зі щоденними процедурами людей і подумайте, як це інформує та впливає на вибір програми, який вони роблять. З часом використання телебачення змінювалося. Сучасні телевізійні процеси та розроблення технологій, таких як відеореєстратор, дистанційне управління та супутникове телебачення, зумовили різні схеми використання телебачення у британських будинках. Сьогодні ми краще контролюємо те, що спостерігаємо, і коли спостерігаємо це; ми, швидше за все, матимемо доступ до декількох телевізорів на домогосподарство; ми можемо переглядати телепрограми або перемикати канали під час комерційних перерв; і ми навіть можемо використовувати телевізор для гри в комп'ютерні ігри або для надсилання електронної пошти. Контекст перегляду телебачення також змінився в останні роки. Свого часу ми могли б сказати, що воно відрізняється від інших форм ЗМІ, таких як кіно, тому що ніколи не використовувалося у відкритому доступі. Однак сьогодні телебачення є частиною публічного середовища пабів і клубів, де великий екран надає нам змогу спостерігати за мильним весіллям чи фіналом Кубка Англії за межами внутрішнього контексту. Наприклад, ми покладаємось на телебачення, особливо на телевізійні новини, як на джерело інформації про те, що відбувається в широкому соціальному світі. Телебачення також має таку важливу функцію, як розвага. Проте телевізійні канали не лише розважають, а й формують мовну культуру населення. Тому чистота мовлення на телебаченні - це моветон. На жаль, результати дослідження довели, що на українських каналах телебачення часто трапляються мовні, мовно-лінгвістичні помилки, причому на кількох каналах телебачення.

Під час проводення дослідження використано такі методи: типологічного аналізу для систематизації телепрограм інформаційного мовлення на основі загальних ознак і властивостей для подальшого дослідження; аналіз наукової літератури - для формування теоретико-методологічної бази за обраним напрямом дослідження; індукції; моніторингу, контент-аналізу (за допомогою розкадрування сюжетів) - для відстеження закономірностей і кількісних характеристик візуальних компонентів у новинах. Проаналізувавши низку досліджень з композиційної побудови кадру на телебаченні, зроблено висновок, що композиційна конструкція відеокадру в новинному повідомленні - це оптимальне розташування об'єктів зйомки в межах кадру, що характеризується: технічною зручністю створення відео в загальному процесі виробництва новин; легкістю й простотою сприйняття візуальної інформації для глядача; максимальною насиченістю інформації в межах одного відеокадру. На сучасному етапі розвитку інформаційних технологій перевага віддається оперативності відображення події на будь-який носій візуальної інформації. Якщо смислове навантаження відео має резонансне значення, якість і професіоналізм створення відеорядув новинах посідатимуть другорядне місце, то головним залишиться фіксація факту у будь-який спосіб. Створення якісного відео в таких випадках залежить від операторської майстерності. Про це свідчать проаналізовані прийоми побудови композиції кадру в інформаційних українських телепрограмах "Подробиці" ("Інтер"); "Вікна-новини" (СТБ); "ТСН" ("1+1"); "Факти" (ICTV); "Події тижня" ("Україна"). Виявлено типи композиційної структури кадру, що здатні підсилити комунікаційний потенціал відеоконтенту, а також основні помилки: відсутність врівноваженості, естетичної гармонії, центрування та акцентуації ключових моментів. У дослідженні вперше зроблено спробу проаналізувати способи побудови відеокадрів і виявити ступінь комунікаційного потенціалу залежно від композиційної структури в інформаційних сюжетах на українських провідних телеканалах. Проаналізовані прийоми і рекомендації щодо побудови композиції кадру можуть бути використані під час відеозйомки інформаційних сюжетів з метою підвищення якості і підсилення комунікаційних меседжей відеоконтенту.