Рассмотрены особенности процесса редактирования, в частности, литературной обработки текста. Определены место и роль литературного редактирования в редакционном процессе, изложены требования к основным видам печатных изданий и к языку печати. Освещены вопросы методики и техники литературного и технического редактирования, корректурной справки.

З'ясовано значення і завдання режисури в процесі формування зовнішньої форми друкованого видання. Запропоновано типологічну та графічну концепції періодичного видання. Встановлено фактори визначення його індивідуальності та способи їх графічного відображення. Розглянуто основні етапи режисури в газеті та журналі, показано їх відмінності. Наведено тематичну характеристику періодичного видання та приклади подання довідково-інформаційних публікацій. Показано специфіку режисури у книжкових виданнях різних типів. Розглянуто особливості ілюстрування видань художньої, наукової та навчальної літератури. Показано вплив ілюстративного матеріалу на формат видання.

Определены значение и задания режиссуры в процессе формирования внешней формы печатного издания. Предложены типологическая и графическая концепции периодического издания. Установлены факторы определения его индивидуальности и способы их графического воплощения. Рассмотрены основные этапы режиссуры в газете и журнале, показаны их отличия. Приведена тематическая характеристикка периодического издания и примеры представления справочно-информационных публикаций. Показана специфика режиссуры в книжных изданиях различных типов. Рассмотрены особенности иллюстрирования изданий художественной, научной и учебной литературы. Проанализировано влияние иллюстративного материала на формат издания.

Висвітлено тенденції і проблеми видавничої справи в Україні, порядок створення і реєстрації видавництва, його організацію та структуру. Розглянуто види видавничої продукції, зокрема, за адресністю читача, знаковою природою інформації, формою та матеріальною конструкцією, належністю до видавця, автора, спонсора, за рівнем художнього оформлення та способом поліграфічного виконання, кількістю видань та способом укладання текстів. Описано договірну систему у видавничій справі та проаналізовано відносини між видавцем і поліграфічним підприємством.

Освещены тенденции и проблемы издательского дела в Украине, порядок создания и регистрации издательства, его организация и структура. Рассмотрены виды издательской продукции, в частности, по адресности читателя, знаковой природой информации, формой и материальной конструкцией, принадлежностью к издателю, автору, спонсору, по уровню художественного оформления и способом полиграфического выполнения, количеству изданий, периодического выпуска и способы составления текстов. Описана договорная система в издательском деле и проанализированы отношения между издателем и полиграфическим предприятием.

Висвітлено тенденції та проблеми видавничої справи в Україні на сучасному етапі. Описано порядок створення і реєстрації видавництва, його структуру, види видавничої продукції, зокрема, за цільовим та соціально-функціональним призначенням, адресністю читача, знаковою природою інформації, формою та матеріальною конструкцією, належністю до видавця, автора, спонсора, а також за рівнем художнього оформлення і способом поліграфічного виконання, кількістю видань, періодичністю випуску та способом укладання текстів. Розглянуто питання розробки видавничої програми, редагування газетно-журнальних, рекламних та інформаційних, наукових, науково-популярних, довідкових, навчальних та художніх видань. Визначено шляхи зниження собівартості видавничої продукції.

Освещены тенденции и проблемы издательского дела в Украине на современном этапе. Описаны порядок создания и регистрации издательства, его структура, виды издательской продукции, в частности, по целевому и социально-функциональному назначению, адресностью читателя, знаковой природой информации, формой и материальной конструкцией, принадлежностью к издателю, автору, спонсору, а также по уровню художественного оформления и способом полиграфического выполнения, количеству изданий, периодичностью выпуска и способом составления текстов. Рассмотрены вопросы разработки издательской программы, редактирования газетно-журнальных, рекламных и информационных, научных, научно-популярных, справочных, учебных и художественных изданий. Определены пути снижения себестоимости издательской продукции.

Проаналізовано розвиток комп'ютеризації видавничого процесу. Розглянуто питання автоматизації процесів редагування. Описано моделі редагування, зокрема, для інформаційних, лінгвістичних, психолінгвістичних, композиційних та логічних форм. Наведено результати визначення ефективності експериментальної системи редагування, сконструйованої на основі запропонованих моделей.

Проанализировано развитие компьютеризации издательского процесса. Рассмотрены вопросы автоматизации процессов редактирования. Описаны модели редактирования, в частности, для информационных, лингвистических, психолингвистических, композиционных и логических форм. Приведены результаты определения эффективности экспериментальной системы редактирования, сконструированной на основе предложенных моделей.

Розкрито сутність галузевого редагування як навчальної дисципліни. Розглянуто основні етапи процесу публікування повідомлень, показано специфіку редагування газетно-журнальних видань. Встановлено основні норми (інформаційні, юридичні, етичні, політичні, релігійні, композиційні, рубрикаційні, логічні, лінгвістичні, психолінгвістичні, видавничі, ілюстраційні, поліграфічні) редагування газетно-журнальних видань. Наведено характеристику різних видів радіо- й телепередач, описано основні етапи їх створення, визначено особливості редагування. Встановлено функції нового типу ЗМІ - інтернет-видань, розглянуто процес утворення та види веб-сторінок, визначено професійні завдання веб-редактора.

Раскрыта сущность отраслевого редактирования как учебной дисциплины. Рассмотрены основные этапы процесса публикования сообщений, показана специфика редактирования газетно-журнальных изданий. Установлены основные нормы (информационные, этические, политические, религиозные, композиционные, рубрикационные, логические, лингвистические, психолингвистические, издательские, иллюстрационные, полиграфические) редактирования газетно-журнальных изданий. Приведена характеристика различных видов радио- и телепередач, описаны основые этапы их создания, определены особенности редактирования. Определены функции нового типа СМИ - интернет-изданий, рассмотрены процесс создания и виды веб-страниц, установлены профессиональные задания веб-редактора.

Запропоновано ітеративну схему побудови імітаційної моделі роботи редакційної колегії наукового періодичного видання, що описує динаміку опрацювання одержаних статей та їх прийняття до друку. Метою такого моделювання є дослідження типових форм розподілу часу очікування статей від моменту їх надходження до прийняття до друку за різних режимів роботи редколегії. Проаналізовано питання про вплив етапу незалежного рецензування на форму розподілу для часу очікування статей до друку.

Досліджено розвиток редагування та комп'ютеризації процесу публікування. Проаналізовано сучасний стан редакційних систем. Встановлено факт превалювання операцій нормативного редагування над творчим. Запропоновано нормативну концепцію теорії редагування, розроблено її методологічні засади (модель передачі повідомлень у ЗМІ, методи вимірювання та оцінювання їх якості, нормативну базу та формалізовані способи редагування). Запропоновано та апробовано загальну модель для опрацювання повідомлень, а також для лінгвістичних, психолінгвістичних, інформаційних та інших норм редагування. Здійснено програмну реалізацію удосконалених підсистем орфографічного, стилістичного, пунктуаційного та психолінгвістичного (рівня складності) контролю. Встановлено ефективність розроблених методів редагування.

Розглянуто іронію у дискурсі преси в аспекті когнітивної лінгвістики. Засоби створення іронії класифіковано за тими рівнями свідомості, на яких її репрезентовано: за рівнем організації мовлення, тезаурусним, текстовим, екстралінгвальним (перший співвідноситься зі сценаріями мовленнєвих дій, а решта три - відповідно з лінгвальним, дискурсивним і екстралінгвальним компонентами фреймів). Виділено національну специфіку використання засобів іронії в українській, російській, польській і англійській мовах. З урахуванням описаних мисленнєво-мовленнєвих механізмів творення іронічного контексту досліджено актуалізацію базового для преси фрейму - опозиції "свої - чужі". Виділено критерії та маркер відчуження, що застосовуються іронічно. Наведено лінгвістичний опис фрагмента картини світу, пов'язаного з відносинами влади та громадян, а також результати дослідження національної специфіки іронічного відчуження у дискурсі преси.

Вперше у вітчизняному журналістикознавстві обгрунтовано теоретичні засади ідіостилю газетного видання, розроблено методологію його дослідження та визначено типологічні ознаки. До наукового обігу введено термін "ідіостиль газетного видання". Встановлено критерії визначення специфіки газетного видання, виокремлено інтегрувальні чинники й експресивні домінанти його ідіостилю. З'ясовано роль і місце мовностилістичних, зокрема, лексичних засобів у системі концептуального виокремлення ідіостилю газетного видання, сформульовано його загальне та конкретизоване визначення. Розглянуто індивідуальну стилетвірну функцію розмовної, просторічної, сленгової лексики. Проаналізовано тематичні, функціональні параметри даних лексичних засобів у газетних виданнях і досліджено такі важливі явища, пов'язані з їх функціонуванням, як когнітивність і прагматичні аспекти комунікації.

Розглянуто літературне редагування, яке є специфічним видом референтської діяльності, в якій доволі часто виникає необхідність коригування текстів різноманітного змісту та функціонального призначення. Такими текстами крім службових документів є тексти рекламних проспектів, буклетів, інформаційні матеріали про фірму, організацію.

Розкрито сутність професії редактора, функціональні обов'язки, етичні засади редакторської діяльності. Висвітлено методику, технологію, види та завдання редагування. Описано особливості літературного, художнього, технічного редагування. Акцентовано увагу на особливостях редакторської підготовки різних видів видань, зокрема, навчальних, літературно-художніх, наукових, науково-популярних, довідкових, інформаційних, перевидань. Подано конкретні приклади та рекомендації.

Розглянуто редагування писемних перекладів. Запропоновано нормативну базу для їх редагування у ЗМІ, книжкових видавництвах у ході підготовки перекладів до публікування.

Проаналізовано назви періодичних наукових фахових видань України й виявлено типові помилки. За семантикою складових назви видання виділено такі групи: вид видання; його тематика; назва установи - засновника видання.

Рассмотрена трансформация смысловой структуры заимствований из украинского языка в текстах современной российской прессы. Выделены следующие пути изменения семантики: метафоризация, метонимизация, сужение или расширение исходного значения лексемы.

Розглянуто сучасні світові тенденції розуміння професії редактора. Досліджено особливості роботи редактора над періодичним виданням.

Висвітлено особливості та проблеми коректорської підготовки щоденної газети "Запорозька Січ" до друку, наголошено на специфіці роботи учасників редакційно-видавничого процесу. Основними проблемами є нерівномірне надходження авторських текстів у день, коли номер готують до друку, відсутність у редакціях двомовних газет двох коректорів (для текстів кожної мови окремо), а також виконання коректором обов'язків літературного редактора. Це підвищує навантаження на коректора, а отже, якість усунення помилок знижується.